Цього дня почалася радянська окупація Харкова

Подробиці розповідає Еспресо.TV з посиланням на проект Ukrainian Military Honour.

Командувачем військ, що діяли в цьому напрямку, було призначено Володимира Антонова-Овсієнка і формально вони мали діяти проти донських козацьких, білогвардійських формувань та "їхніх посібників". І хоч УНР в наказі Лєніна не згадувалася, але на підставі його ультиматуму від 17 грудня і відповіді на нього Центральної Ради було зрозуміло, що під "посібниками" малася на увазі саме УНР.

Підтвердження цьому не забарилося. Вніч з 22 на 23 грудня банда Сіверса оточила касарні 29-го панцерного відділення, що формально належало до військ УНР, і зажадала складання ним зброї. 2-й Український та Чигиринський полки військ УНР не надали жодної підтримки панцерному відділенню, яке звернулося до них по допомогу. Тож відділення склало зброю і 4 панцерники, що перебували на його озброєнні, дісталися ворогові.

Тим часом 21 грудня до Харкова з Києва прибули 124 делегати-комуністи, що перед цим взяли участь в роботі Всеукраїнського З'їзду Рад. Вони залишили його на знак протесту проти рішень на підтримку дій Центральної Ради супроти московської комуни і запропонували харківсько-криворозькій комуністичній організації, очолюваній Фьодором Сергєєвим (Артьомом) співпрацю проти УНР, але той і слухать не бажав, бо не вважав харківсько-криворозький регіон частиною України і створював свою "Донецко-Криворожскую республику". Київській делегації було запропоновано оселитися в камерах місцевої в'язниці, а 22 грудня у Харкові розпочав роботу з'їзд комуністів харківського й донецького регіонів.

Проте у Москві було вирішено використати Харківсько-Донецький регіон для прикриття своєї агресії проти УНР, щоб у відкриту не виступати проти "права націй на самовизначення", визнання якого Лєнін на словах декларував.

Тож 24 грудня комуністичний з'їзд у Харкові вже продовжувався як "всеукраїнський" і був проголошений "1-м всеукраїнським з'їздом рад". А вже 25 грудня він проголосив УНР "совєтскую". Тепер агресію Москви проти УНР можна було представляти як внутрішній конфлікт в самій Україні.