Десятки тисяч дронів щомісяця на голови окупантів: як БпЛА з поетичною назвою "Генерал Черешня" наводить жах на росіян по всьому фронту

Звідки пішла назва "Генерал Черешня"

Назва безпілотника – це не просто красиве поєднання, а символ спротиву. Походить від мелітопольського телеграм-каналу "Гнила Черешня", який під час широкомасштабного вторгнення координував партизанський рух проти загарбників. Канал і скоординованим діям партизанів ефективно протидіяли пропаганді рашистів і дестабілізовували їхню діяльність.

Адміністратори цього каналу мали позивні "Генерал Черешня" і "Солдат Цибуля". Вони об'єднали військових, волонтерів та партизанів з окупованих територій Запорізької області.

"Підпільники з об’єднання, яким керував "Генерал Черешня", наводили жах на окупантів. Сама ця назва викликала у ворога переляк і лють. Тепер цю справу продовжують наші дрони", – пояснював директор зі стратегічних комунікацій компанії-виробника Рудольф Акопян.

Рудольф Акопян, фото: Generalcherry

Починала компанія як волонтерська організація із закупівлі амуніції та автівок для військових. Потім перекваліфікувались на виробництво ударних безпілотників, що отримали назву "Генерал Черешня". Перша тестова партія вирушила на фронт наприкінці 2023 року.

Що таке "Генерал Черешня"

"Генерал Черешня" – це безпілотний авіаційний комплекс, призначений здебільшого для ураження броньованих транспортних засобів, автомобілів та різних видів укриттів. Існує також зенітний дрон "Генерал Черешня AIR", розроблений як система ППО – для боротьби з ворожими  безпілотниками.

"Генерал Черешня" має чотири розміри рами (7, 8, 9 і 10 дюймів). Також є різні модифікації, в залежності від дальності та тривалості польоту чи обсягу корисного навантаження. Дрон оснащений системою скидання.

Розгорнути та підготувати безпілотник до роботи можна за кілька хвилин. Це важливо, щоб гарантувати безпеку екіпажу. Для зльоту та посадки "Генерал Черешня" не потребує якогось спеціально підготовленого майданчика.

БпЛА "Генерал Черешня", фото: Generalcherry

"Коптери комплексу "Генерал Черешня" базуються на рамах різного типорозміру. Ці літальні апарати мають потужні електродвигуни. Цільове спорядження безпілотників бойовими частинами залежить від варіанту застосування. Залежно від розміру рами, коптери можуть нести на собі вибуховий заряд, розрахований на ураження броньованих транспортних засобів ворога, автомобілів, бліндажів", – йдеться на сайті Міністерства оборони України.

Безпілотник може бути оснащений денною, нічною або тепловізійною камерами. Наземну станцію керування "черешнями" називають однією з найкращих в Україні. Пілот може користуватися нею, перебуваючи в надійному укритті на відстані 50−70 метрів від обладнання.

Як виготовляють дрони "Генерал Черешня"

Рудольф Акопян розповідав, що збирати дрони почали вчотирьох. Згодом команда поступово зросла до сотні працівників.

"Насправді ми з малого виробника одразу стали великим, тому й асортимент наразі теж вже великий. З одного підрозділу, з іншого – всі казали одне і те ж, тому ми прийняли рішення, що нам треба масштабуватися. А для цього ми маємо бути не благодійною ініціативою, а бізнесом. Так ми започаткували мілтек-компанію, почали це все виробляти і продавати за контрактами, за державним замовленням, продавати волонтерським об’єднанням. Цей період від маленького виробника до великого ми пройшли дуже швидко: півтора року тому ми виробляли 1-2 тисячі дронів на місяць, а зараз ми вже виробляємо 50-60 тисяч дронів щомісячно і входимо у трійку найпотужніших виробників дронів, а то і найперші, я так вважаю", – розповідав Акопян.

З часом для виробників дронів залишатись у Запоріжжі стало небезпечним – на них полювали росіяни, писала АрміяInform. Відтак вони переїхали і зараз створили розгалужену мережу виробництва – десяток дронових фабрик, розташованих у різних регіонах України. Компанія наголошує, що чимало уваги приділяє безпековому питанню. До підбору співробітників підходять уважно, крім того, вони періодично проходять перевірку на поліграфі.

У складальному цеху бойових дронів, фото: Generalcherry

Найдешевший дрон, який роблять "черешнярі" коштує без батареї близько $400 , є й дорожчі – по 1000 доларів. Десятки тисяч "генералів" щомісяця, кажуть виробники, покривають усю лінію фронту. У квітні 2025 року Міністерство оборони України кодифікувало і допустило до використання безпілотний FPV-авіакомплекс "Генерал Черешня".

"Наша продукція офіційно допущена до експлуатації в ЗСУ. Вона вже використовується на найгарячіших напрямках у більше ніж 110 підрозділах. Відгуки командирів підтверджують ефективність дронів і потребу в їх подальшому постачанні", – пишуть на сайті виробника.

Застосування на фронті

Перше успішне застосування цих дронів відбулося ще в листопаді 2023 року. Тоді оператори використали дрон "Генерал Черешня – 7" для ураження живої сили ворога на Донеччині. дебютну атаку на авдіївському териконі провели бійці 47-ї окремої механізованої бригади.

На той момент портал "Мілітарний" писав про бойовий радіус квадрокоптера 10+ км, корисне навантаження 1,5 кг і вартість 14 тис. грн.

Станом на травень 2025 року було відомо про 14 кодифікованих дронів "Генерал Черешня". Здебільшого йшлося про ударні FPV-дрони. Виділяється з-поміж усіх лише зенітний безпілотник "Генерал Черешня AIR". Його завдання – знищувати ворожі розвідувальні дрони.

"До таких повітряних ворожих цілей належать "Орлан", ZALA, Supercam, що, зокрема, корегують ракетні удари по військових позиціях і цивільних об’єктах. Наші профільні БпЛА оснащені кращим відеозв’язком, який дозволяє бачити об’єкт на більшій дистанції, швидше набирають висоту, мають об’ємнішу батарею. Акумулятори – це важливий складник, адже вищезгадані російські дрони працюють на висоті 4,5 км, де знайти їх досить складно. Але нашим безпілотникам це вдається", – пояснював Рудольф Акопян.

Дронів на фронті багато не буває, фото: Generalcherry

Він розповідав, що у квітні 2025 року "Генерал Черешня AIR" зустрів у повітрі ворожий дрон "Мерлін". У підсумку найдорожчий та найрідкісніший російський розвідувальний БпЛА, вартістю у $300 тис., був знищений. Усього, станом на травень 2025 року, "ейри" ліквідували близько пів тисячі ворожих повітряних розвідників.

"Генерал Черешня AIR" може працювати на висоті до 5 км. Видимість цілі – 1500 метрів. Час польоту з корисним навантаженням 1 кг складає 35 хв, а максимальна швидкість сягає 170 км/год.

Переваги і недоліки БпЛА "генерал Черешня"

Виробники "черешневих дронів" кажуть, що з першого дня роботи постали перед дилемою пріоритетів – робити більше дешевших дронів чи менше, але дорогих і якісних. Обрали другий варіант, тому називають свою продукцію високоякісною, адже "обирають найкраще, що є на ринку комплектуючих".

Іншим важливим моментом є постійна комунікація з цільовою аудиторією – українськими військовими. 
"Ледь не щодня намагаємось їздити на передову, зустрічатися з пілотами, пропрацьовувати з ними все, що їм потрібно і виводити це на рівень ідеального стану для наших дронів. Постійні покращення виробів відбувається через працю з пілотами. Отримуємо від них фідбеки по наших дронах, якісь певні замовлення по частотах", – розповідає Акопян.

Щодо труднощів, то виробники, попри бажання ніяк не можуть відмовитися від китайських комплектуючих. На початку безпілотники збирали повністю з китайських компонентів.

"З часом, коли українські виробники відповідних складових почали розвивати свою діяльність, ми стали залучати їхні деталі. Деякі запчастини, такі як хвостовики для дронів, наші інженери-розробники друкують на 3D-принтерах. Нині здебільшого намагаємося все ж таки купляти українські комплектуючі. І наразі в наших БПЛА приблизно процентів 35-40 — це українські елементи. Але від Китаю повністю відірватися не вдається. Там існує цілий комплекс переваг: швидкість у виробництві й постачанні, ціна — від неї нікуди не дінешся, і масштаби продукування складових для дронів", – цитує виробника АрміяInform.

Вітчизняні виробники виготовляють деякі комплектуючі, за якістю кращі від китайських. Як приклад – антени відеозв'язку. Однак українцям ніяк не вдається масштабувати виробництво.

"Ти звертаєшся до цих хлопців, які виробляють приладдя, і кажеш: "Зробіть нам нашу партію антен для безпілотників". Вони у відповідь: "Яка у вас за кількістю партія БпЛА запланована?". Ми кажемо: "55 тисяч дронів на місяць". Вони: "Та ви що, у нас можливості тільки на 10 тисяч одиниць у місяць і це – на всю Україну!" От і доводиться брати від постачальників із КНР, бо ніхто в Україні не здатен швидко і якісно виготовити 55 тисяч таких антен за три-чотири тижні", – пояснює Рудольф Акопян.

Він також наголошує, що потрібно виготовляти гроші і на експорт. Пояснює – це дозволить залучати інвестиції. Бо виробники дронів працюють лише поки мають замовлення. Замовлень наразі вистачає, але якщо вони припиняться – виробництво зупиниться буквально за кілька місяців.