Останній герой. Чим закінчиться війна Разумкова з Банковою?

За іронією долі саме Разумков був тим Пігмаліоном, який виліпив із Володимира Олександровича президента з гігантською монокоаліцією. Тому у “найвеличнішого” є загроза зваритися у теплій ванні, яку підігріває його найближче оточення на Банковій. І урешті — опинитися у найнебезпечнішому полоні для будь-якого політика, коли тобі до останнього кажуть: “шефе, все під контролем”, а насправді за парканом уже “всьо пропало!”

Для Дмитра Разумкова відставка із посади спікера Верховної Ради може стати шансом на самостійну політичну кар’єру. По-перше, мудрий український народ дуже любить тих, хто постраждав від влади. По-друге, Разумков може стати бажаним союзником будь-кого із нинішньої опозиції. Ображений Дмитро Олександрович може доєднатись до мера Києва Віталія Кличка. І це буде добрий союз двох видних політиків, які стали жертвами жадібності Банкової. У парі з умовним Петром Порошенком — означає, що опозиція матиме величезні поклади компромату на Офіс президента України. У партнерстві з поміркованими центристами і навіть неагресивними колишніми регіоналами — за підтримки ресурсів Сергія Льовочкіна — Разумков може стати лідером такої собі Партії регіонів 2.0. І хоча третина громадян України його ще не ідентифікує візуально — навіть скандал із відставкою то є успішний піар.

Відставка Разумкова по суті позбавить Зеленського тих людей, які зробили його президентом з тріумфальним відривом на виборах. Першим був Андрій Богдан, який спонукав Володимира Зеленського балотуватися на виборах. У нього свої образи на наступника на посаді голови Офісу президента України. 

Дмитро Разумков — наразі один із найкомпетентніших представників влади Зеленського. У 2019 році Разумков провів замість очільника “Вечірнього Кварталу” дві виборчі кампанії – президентську і парламентську, виступаючи головним спікером і генератором меседжів. Зеленський у часи, коли Разумков одноосібно закривав всі ефіри — знімав пробіжки, прогулянки і інший розважальний контент. Власне, саме маючи неординарні розумові здібності — уже в перший день роботи Ради новообраний спікер показав, що бути просто зеленою кнопкою і принтером Офісу президента він не збирається. Тоді він відмовився від ідеї Банкової ухвалити низку законів в першому читанні і в цілому та вирішив дотримуватися  регламенту. За останнє похвально — бо час Єрмака, Подоляка, Арестовича, Арахамії та Лізи Богуцької мине, а спікеру не хочеться ходити на допити в Головне слідче управління СБУ. За “державну зраду”.

Цієї п’ятниці Рада може голосувати за відставку Разумкова. Журналіст-розслідувач Михайло Ткач зумів зробити світлини Давида Арахамії, Колі Тищенка, Ігоря Коломойського і низки прагматичних бізнесменів на матчі “Динамо”-“Бенфіка”, які промовисто засвідчили — як воно насправді робляться справи за Зеленського.

“Ми сьогодні бачимо багато чуток, багато пліток, багато інформації у ЗМІ, існують якісь розмови – хтось комусь пропонує 50-70-100 тисяч за голос за деякі відставки. Я не зовсім розумію, в яких кабінетах це відбувається, і хто веде такі перемовини, але це точно негативно впливає на діяльність і на імідж Верховної Ради”, — сказав спікер парламенту.

Про джерела походжень у безробітних і фотографів зі “Слуг народу” брендових сумок і черевиків говорили давно. Але гучною заявою Разумков додав нових ноток у ці чутки. А ще публічним зверненням до антикорупційних органів народив прекрасну тему, яка буде віднині першим питанням до Давида Арахамії, потенційного претендента на нового спікера - Руслана Стефанчука, до Олександра Корнієнка і особисто до Володимира Зеленського. Безумовно, Дмитро Разумков міг би хайпонути і більше. Не секрет, що у свій час навіть голосування за відзначення річниць Жовтневої революції депутатам епохи Януковича-Рибака коштували набагато дорожче. По 200-300 тисяч доларів. Нинішній спікер міг би підняти ставки — ніхто не хотів би продешевити, тому за законами ринку вартість одного голосу різко полетіла би догори. І Давиду Арахамії та Миколі Тищенку варто було б піти іще на один спільний футбол з Ігорем Коломойським. Перераховувати гонорари “трудящимся”. 

Однак Разумков за будь-якого результату вийде переможцем. Він уже публічно заявив, що закон для нього - не порожнє місце і триматися за посаду він не буде. Друге — його відставка стає шансом піти з мінімальними втратами від скандалів із “вагнерівцями” та п’яним водінням Олександра Трухіна. Третє — він зробив усе, що міг за епохи Зеленського і час штурмувати нові вершини — у цьому випадку вирости у самостійного топ-політика. 

“Але нащо це Зеленському?”, — спитаєте ви. Останні півроку оточення президента Зеленського переконує його йти на дочасні президентські вибори. Спочатку цей фокус хотіли підтягнути до Дня незалежності, але довелось відкласти. В Офісі президента є величезні страхи, що на планових виборах він уже не зможе переобратися. І хоча Зеленський не так давно заявив, що не дуже прагне другого терміну, тут хоч би один відсидіти — серед його близьких на Банковій є дуже багато осіб, які не хочуть повертатися до попередньої діяльності сценаристів та продюсерів. Утім для дострокових президентських потрібно виконати дві умови. Перше - внести зміни до законодавства, які дозволять Зе у разі його добровільної відставки балотуватись. Друге - мати свого лояльного спікера, який погодиться на таку роль вільного художника. Разумков не хотів підставляти себе — тому було вирішено шукати більш лояльного та поступливого. 

Зеленський може отримати лояльність у парламенті і зробити із Руслана Стефанчука конвеєр, який легалізуватиме найсміливіші забаганки Банкової. Однак у вільного Разумкова, не обтяженого домовленостями, контрактами і елементарною повагою до свого проекту — Володі Зеленського — будуть розв’язані руки. І лише від нього самого залежить, чи реалізує він страшний сон нинішніх фаворитів Банкової під назвою “Я тебе породив, я тебе і вб’ю”.