Малореалістично, що білоруську армію залучать до війни, але РФ може знову використати її територію, - опозиціонер Вячорка

Таку думку висловив радник Світлани Тихановської, лідерки білоруського демократичного спротиву Франак Вячорка у проєкті "Тепер головне" на Еспресо. 

За його словами, завдяки Китаю Мінську вдалося мінімізувати удари західних санкцій, оскільки через Пекін іде постачання товарів подвійного призначення, електроніки та плат. Крім того, для Лукашенка це інструмент внутрішньої легітимізації. 

"Цей візит (Лукашенка до Сі Цзіньпіна, - ред.) планувався, тут нічого нового немає. Зараз для Лукашенка Китай - це другий партнер після Росії, майже 11% білоруської торгівлі пов'язано на Пекіні. 70% - це російська, і Пекін допомагає Лукашенку обходити санкції через китайські товари, електроніка, товари подвійного призначення, електроплати. Все йде з Китаю. Після 20-го року, завдяки Китаю, Лукашенку вдалос зменшити вплив удару від санкцій європейських та американських. Ну і для Лукашенка також цей візит в Пекін, як і всі попередні, це інструмент легітимізації, тому що ніхто з ним не зустрічається в світі, в демократичному світі. І він тримається за ці контакти з Пекіном і за контакти з Москвою, як за свій порятунок. Продається внутрішній аудиторії, як: “Дивіться, мене тут визнають світові лідери”. Але ясно, коли казати про демократичні країни, про Європу, Лукашенка ніхто легітимним не визнає. Для Китаю важливо мати Білорусь без війни, тому що велика частина китайського наземного транзиту в Європейський Союз іде через білорусько-польський кордон. І Китай в 20-му році, коли почалися протести в Білорусі, коли почалися санкції, він на кілька років зупинив активну співпрацю з Мінськом. Ну, а потім через якийсь час відновив ці відносини. Але я думаю, що там прагматична, практична співпраця. Не думаю, що Китаю цей Лукашенко так сильно потрібен", - розповів він.

Водночас він вважає, що версія про те, що білоруський диктатор шукає у Сі Цзіньпіна "гарантій суверенітету" проти Путіна, є хибною. 

"Я думаю, що Путін якби лобіює інтереси Лукашенко перед Пекіном і завжди заступався, щоб Пекін підтримував контакти з Мінськом. Для Росії важливо, щоб Лукашенко був легітимний, щоб Лукашенко утримався при владі. Це дешевий і доступний способ для Москви контролювати білоруську територію руками Лукашенка. Я би не робив там з Лукашенко якусь жертву, яка рятується від Путіна. Лукашенко настільки пов'язаний з Москвою, що буде триматися за Путіна до самого кінця. Вони мають такі симбіотичні відносини з Москвою, вони як сіамські близнюки. Вони навіть можуть ненавидіти один одного, так, Путіна і Лукашенка, але вони, ну, не кинуть. Їх неможливо розділити вже. Ну, а Пекін - це партнер і для Путіна, і для Лукашенка. однаковий. І зараз, коли обидва диктатори страждають від міжнародної ізоляції, Пекін насправді дуже сильно виручає, тому жодного тут якби протесту проти Москви в цьому візиті я би не спостерігав", - вважає він.

Франак Вячорка зауважив, що у період, коли Росія стикається з дефіцитом пального, Білорусь навіть почала постачати бензин до РФ, що є безпрецедентною ситуацією у двосторонніх відносинах. 

"Для Путіна найважливіше - інфраструктура білоруська. Це НПЗ, до прикладу, зараз, коли страждає Росія, вони закупляють пальне в Білорусі, в першу чергу бензин. І ніколи таких контрактів не було. Це взагалі якби парадокс, коли раніше Білорусь залежала від російського пального, а зараз всі складові працюють на Росію. Так, щоб забезпечити міста, які зараз позбавлені пального в всередині Російської Федерації", - зазначив він.

Він наголосив, що Росія активно використовує білоруську територію для потенційної військової ескалації, розбудовуючи об’єкти для розміщення озброєнь і підрозділів, а також розвиваючи логістичні маршрути, які можуть бути задіяні у разі розширення бойових дій. 

"Вони в Росії розглядають Білорусь як майданчик для можливої ескалації, розбудовують російські військові об'єкти, військові бази, бази для Орешника, ядерної зброї збудували протягом останнього року. Зараз будують великий полігон для російської армії, залізничне сполучення, до прикладу, коли Путін наважиться на ескалацію проти України чи проти балтійських держав. Ну, без Білорусі тут не обійтися, тому що ще з радянських часів вся залізниця збудована через Білорусь. Чи нафтопровід Дружба теж іде через білоруську територію", - додав він. 

Водночас, на думку Франака Вячорки, залучення білоруських збройних сил до війни є малоймовірним. 

"Тому для Путіна найважливіше - це територія, це інфраструктура. Білоруські солдати не змінять нічого на полі бою, не мають мотивації, ненатреновані, не мають досвіду. А коли буде спроба втягнення білоруських військових, це може розвернутися бунтом серед військових і серед населення. Тому я вважаю це дуже малореалістичним, що білоруську армію пошлють на війну, але що скористаються білоруською територією черговий раз, це цілком можливо", - додав він.

Опозиціонер також підкреслив, що білоруське суспільство суттєво відрізняється від російського - більшість громадян, за його словами, не підтримують війну та більше схиляються до підтримки України. 

"Ми маємо соціологічне опитування, можемо слідкувати за настроєм і є постійна комунікація із Світланою Тихановською її лінією зв'язку. Більшість підтримує Україну у війні, більш ніж Росію стовідсотково. Нормальни європейський народ, коли подивитися, різниця колосальна з Росією, де багато людей мають імперське мислення, підтримують війну, в Білорусі такого абсолютно немає. І коли паде Лукашенко, Білорусь дуже швидко піде в сторону Європи і тут ми дивимось із надією на Україну. Шанс для Білорусі відкриється, коли Україна буде сильна, буде перемагати. Росія буде слабка. Вже відбувається цей процес успішними ударами України Росія зайнята своїми власними проблемами. Тому я дивлюсь з оптимізмом на Білорусь, а білоруси дивляться з оптимізмом на Україну, тому що Україна - це для нас шанс на свободу", - наголосив Франак Вячорка.

• Дані української розвідки свідчать, що Білорусь розбудовує військові об'єкти  біля кордонів з Україною. Тим часом в тимчасово окупованому Криму через українські удари поглиблюються проблеми із забезпеченням пальним, військовою логістикою та управлінням.