Огляд

Третина учнів залишають школи: чому Польща втрачає українських старшокласників

26 серпня, 2025 вiвторок
14:20

Значна частина українських дітей шкільного віку, які перебувають у Польщі як біженці, не інтегруються в польську систему освіти

Зміст

Цю проблему активно обговорюють у польських медіа, детальніше пояснить Еспресо. 

Дані звіту, що насторожили поляків

урок у польскій школі, фото: PAP/Grzegorz Jakubowski

 

Нещодавно польський Центр громадянської освіти (CEO) опублікував новий звіт – "Іноземні учні в польських школах у 2024/2025 навчальному році". Він базується на аналізі адміністративних даних, зібраних в Освітній інформаційній системі, базах даних Інституту соціального страхування та реєстрі PESEL UKR.

Центр наголошує, що кількість учнів-біженців з України у середніх школах зростає з року в рік, але дані показують, що багато учнів не продовжують навчання до закінчення школи. 

"Найбільшою причиною для занепокоєння є відсів старших учнів із системи освіти", - відзначають у CEO.

Мова йде про близько 35% учнів, які "випадають" із системи польської освіти, особливо між третім і четвертим класами середньої школи (старшокласники) та після першого року навчання у професійно-технічних училищах. 

"Ми не знаємо, що відбувається з цими людьми. Їхня ситуація потребує термінового розслідування. Малоймовірно, що ці молоді люди залишають країну. Якщо вони залишаться поза системою освіти до 18 років, вони втратять можливість отримати освіту, яка дозволить їм знайти своє місце на ринку праці, та вивчити польську мову, що є вирішальним для їхньої інтеграції в польське суспільство", - наголошують експерти. 

Друга важлива проблема – знання польської мови, менше половини українських дітей користуються додатковими заняттями з польської мови.

"Хоча знання польської мови є важливим для довгострокового успіху в польській системі освіти, лише 36% іноземців користуються додатковими уроками польської мови (48% учнів-біженців з України). Це має викликати серйозне занепокоєння", - кажуть у CEO.

У звіті Центру також йдеться, що обов’язкове навчання для українських біженців додало до польських шкіл близько 14 тис. учнів, що значно нижче очікувань міністерства освіти Польщі. Адже за даними PESEL UKR, у Польщі проживає 364 500 дітей шкільного віку з України, але ця цифра може бути завищеною через неотримання даних про виїзд біженців. Більш реальна цифра – близько 150 тис. українських дітей. 

Що кажуть експерти

Україна Польща

фото: gettyimages

 

У виданні Rzeczpospolita наголошують, що мале знання польської мови є суттєвою проблемою для інтеграції українців у  суспільство Польщі, а "зникнення" третини учнів зі шкіл викликає тривогу щодо майбутнього цих людей і їх роботи у Польщі.

Освітні експерти пояснюють, що через відмінності між українською та польською системами освіти багато українських учнів покидають польські школи. В Україні випускні іспити складають у 17 років, тоді як у Польщі учні в цей час переходять із 3-го на 4-й клас ліцею. Ті, хто паралельно навчається дистанційно в Україні та отримує атестат, часто відраховуються з польських шкіл. 

Тобто, простіше кажучи, якщо український учень навчається дистанційно в українській школі та отримує український атестат у 17 років, він може припинити навчання в польській школі, оскільки вважається, що він завершив середню освіту. Це і призводить до "випадання" з польської системи освіти, особливо між 3-м і 4-м класами ліцею, коли польські учні готуються до матури (атестат зрілості), а українські вже мають свій атестат.

Крім того, не варто забувати і про економічний тиск життя українських сімей за кордоном. Частина старшокласників можуть обирати роботу замість продовження навчання, щоб підтримувати свої сім’ї. Інший маловивчений фактор - булінг українців у школах. За даними нещодавнього дослідження, понад половина учнів польських шкіл зазнає булінгу. Про те, що українські діти входять до цього числа, ще два роки тому писали у виданні BBC.

За даними UNICEF, ще у квітні 2024 року 60% українських дітей ходили на безкоштовні заняття з польської мови як іноземної. Цього року – вже менше половини. Закономірно,  що не бажання кращого володіння польською, призводить до труднощів зі вступом у виші. 

Попри вимогу сертифіката польської мови рівня B2 для вступу до університетів, багато українців не відвідують мовні курси, відзначають у польських медіа. У Польщі є близько 500 спеціальних класів для українських учнів, але половина з них не бере участі в додаткових заняттях із польської. А це ускладнює їхню інтеграцію в шкільну спільноту, і наслідки цього залишаються неясними.

"Якщо вони залишаться поза системою освіти до 18 років, вони втрачають можливість отримати освіту, яка дозволить їм знайти своє місце на ринку праці та вивчити польську мову, що має вирішальне значення для їхньої інтеграції в польське суспільство", - наголошують у Polskie radio.

Відзначимо, що з 1 серпня польські університети почали вимагати офіційний сертифікат про рівень польської мови не нижче B2. Але проблема в тому, що про це стало відомо лише в останній момент, і цей закон "написаний заднім числом". Тому багато українських школярів не готові були до таких змін. Щобільше, щоб записатися на цей іспит тепер треба чекати листопада. Відповідно, частину цієї проблеми пов’язаної з освітньою інтеграцією українських дітей, зробили самі польські чиновники. 

У Центрі громадянської освіти вважають, що розв'язати всі ці труднощі можна буде обов’язковим вивченням польської мови як другої:

"Вирішальна важливість володіння польською мовою для успішності учнів та обмежений обсяг цих уроків виправдовують необхідність зробити участь у цих заняттях обов’язковою для тих, хто недостатньо володіє нею, та вжити заходів для професіоналізації її викладання".

З іншого боку, з позиції українців, які точно планують повернутися додому після закінчення війни, обов’язкове досконале вивчення їх дітьми польської мови може розглядатися негативно. Бо Польща для них є тимчасовим прихистком, а не повноцінним домом, де вони планують жити у майбутньому. 

За оцінками, наразі в Польщі проживає близько 2,7 мільйона іммігрантів, що становить понад 7% населення країни. Українці – найбільша група, приблизно три чверті, тобто 800-900 тис. осіб. У 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків. Тому посол України в Польщі Василь Боднар в нещодавньому інтерв'ю LB Live відзначив, що українці не прохачі, а повноцінні учасники економічного життя Польщі. 

Читайте також: "А якщо всі українці виїдуть, хто тоді працюватиме?": вето президента Польщі на виплати біженцям спричинило хвилю обговорень

Теги:
Читайте також:
Київ
+22.8°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • Біла Церква
  • Актуальне
  • Важливе
2026, неділя
28 червня
22:23
Оновлено
ЗСУ
Україна презентувала в Парижі морський дрон для десантних операцій, а на фронті було майже 200 боїв. Підсумки роботи Сил оборони ввечері 28 червня
22:16
Ексклюзив
окупація
Росія створює умови на ТОТ, за яких демонструвати українськість стає небезпечно, - експредставник української делегації у ТКГ Гармаш
22:13
Оновлено
Володимир Путін
Путін визнав паливну кризу в РФ і заявив про можливість повної заборони на експорт дизпального
22:02
Оновлено
Наслідки одного з ударів по Харківщині 28 червня
РФ атакувала Харківщину: у Зміївській громаді загинула жінка, під час евакуації населення смертельно поранено 25-річного поліцейського
21:40
Оновлено
Володимир Кононніков
Командира 154-ї окремої механізованої бригади полковника Володимира Кононнікова знайшли мертвим
21:30
Інтерв’ю
Роман Безсмертний
Безсмертний: Застосування ядерної зброї або проведення мобілізації - неможливі сценарії для Росії
21:20
Ексклюзив
Андрій Магера
"У тексті Конституції не повинно бути жодних різночитань": Магера про права, які не можна обмежувати навіть під час воєнного стану
20:43
Інтерв’ю
Пьотр Кульпа
Кульпа: Україна вже диктує нову реальність поля бою
20:14
Ексклюзив
У Відні українців, загиблих у Другій світовій, позначають як "російських солдатів" – і це неправильно, – Олександр Алфьоров
20:02
OPINION
Коли банан – не просто банан
19:30
Ексклюзив
Конституція України
"Чинна Конституція не встигає за всіма процесами": Магера про те, чому Основний Закон потребує модернізації
19:29
російські "зелені чоловічки" в Криму 2014 рік
Польська розвідка попередила про можливі провокації РФ із "зеленими чоловічками" проти країн Балтії
19:03
Інтерв’ю
Ярослав Кендзьор
За кожне слово, кому, крапку доводилося боротися: Ярослав Кендзьор про ухвалення Конституції України
18:30
Збірна України з волейболу поступилася Болгарії в Лізі націй-2026 після серії перемог
18:02
Оновлено
Удар РФ по Запоріжжю 28 червня
РФ атакувала Україну ракетами, дронами та КАБами: у Запоріжжі загинули двоє людей, серед поранених - діти
17:53
Зеленський
Зеленський вніс у Раду законопроєкти про Український національний пантеон та нову нагороду – орден Європи
17:10
катастрофа літака у Франції 28 червня 2026
Загинули пілот, 5 інструкторів і 5 учасників навчального стрибка: у Франції розбився літак з парашутистами
17:04
OPINION
блог Ігор Гулик
Чому Мерц відмовився бути миротворцем для Навроцького із Зеленським
16:12
Оновлено
Конференція Гданськ
Мільярдні угоди та спільні оборонні проєкти: підсумки дводенної конференції з відбудови України в Гданську
16:05
Ексклюзив
Україна Польща
Для нас наші вбиті це не елемент політики, наші вбиті – це наші янголи, – Алфьоров про українсько-польську історію
15:52
Андрій Сибіга
Сибіга: Будь-який мирний план без України приречений, як "дух Анкориджа"
15:41
Оновлено
погруддя Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври
У Києво-Печерській лаврі встановили погруддя Івана Мазепи
15:35
полтава - плакати до дня міста
Чотири історії до Дня міста: в Полтаві запустили інформкампанію про її роль в українській культурі та державотворенні
15:24
Оновлено
Сили оборони атакували Слов'янський НПЗ на Кубані
Сили оборони ударили по НПЗ РФ на Кубані та в Ярославлі й залізничному мосту в Криму: деталі від Генштабу
14:23
Ексклюзив
У Києві пройшов Забіг Честі імені "Рекрута"
У Києві пройшов Забіг Честі імені "Рекрута" — 3 500 учасників зібрали 2,5 млн грн на ЗСУ
13:51
Ексклюзив
У Києві презентували книгу "Заповітний Дім" про загиблу захисницю України Аміну Окуєву
У Києві презентували книгу "Заповітний Дім" про загиблу захисницю України Аміну Окуєву
13:50
Конституція України
Конституції України — 30 років: як нардепи за ніч ухвалили Основний Закон держави
13:24
Валерій Залужний
"Сила нашої Конституції в людях, які не тільки вірять, а й відчувають, що держава це вони самі", — Залужний
12:42
OPINION
Звідки в Криму взялися "русскіє"
12:10
Ексклюзив
Створення українського пантеону передбачає низку нюансів, яких в інших країнах просто немає, – Алфьоров
12:00
ЗРК С-400 РФ
Фонд доньки Путіна в центрі Москви захистили комплексом С-400, — Радіо Свобода
11:32
Інфографіка
ЧС-2026
ЧС-2026: де та коли дивитися стартовий матч плейоф
11:20
Ексклюзив
москва, кремль
На Заході розгортається боротьба за майбутнє Росії, - польський політичний експерт Кульпа
11:18
Майя Санду
Виведення військ РФ з Придністров'я може увійти до переговорів про мир в Україні за участі ЄС, — Санду
11:14
Інфографіка
Ліонель Мессі, збірна Аргентини, ЧС-2026
ЧС-2026 з футболу: який вигляд мають усі пари 1/16 фіналу та сітка плейоф
10:44
Оновлено
землетрус
У Венесуелі сталися два найпотужніших за понад сто років землетруси: вже 1 430 загиблих, рятувальна операція триває
10:27
Інфографіка
Чемпіонат світу 2026 з футболу, ЧС-2026 з футболу
Визначилися усі учасники плейоф ЧС-2026: Який вигляд мають підсумкові турнірні таблиці
10:15
землетрус
Японію сколихнув землетрус магнітудою 6,1
09:23
Оновлено
Дрон "Лелека"
Україна представила морський дрон MOBIDIK та нові можливості ударних БПЛА, на фронті — 241 бій та мінус 1 250 окупантів. Підсумки роботи СОУ на ранок 28 червня
09:22
Оновлено
Ліонель Мессі, ЧС-2026
Мессі забив 6-й гол на ЧС-2026, а Португалія з Роналду не подужала Колумбію: результати заключних матчів 3-го туру
Більше новин