Чим дорікаєте полякам? Що вони війни не знали?

Неймовірно просто, які святі та божі, коли йдеться про осуд інших. Аж німби блищать і світяться...

"Що робиться на західному кордоні, сякі-такі, Бога не бояться, війни не бояться, ох дочекаються... Бог їх скарає!..". А ще декотрі голодомору їм бажають...

Усім, при чому. Цілій нації! Бо як то неподобство дозволяють — нема там добрих — самі погані. Згадками одразу в далеке минуле — скок: вбивці!

А в близьке, де порятунок — ні, не дай Боже! Нащо пам'ятати? А заплювати оте добро: "Такі самі, як орки"!

Люди, то, може, ще принагідно згадаєте, що творилося (ще не так давно) в східних областях нашої країни?

За що голосували й чим дорожили ті області й міста, що нині окуповані та майже стерті з лиця землі ворогом вщент? Не огидна там звучала "какаяразніца"? Не реготали, наче в угарі, на п'ятому році війни на попередження і волання до розуму: "Думайте!", нахабно оскалюючись: "А то чьо? Пуцін нападьот?".

Не хитали "човна"? Не "топили" за "голобородька"? Не глумилися: "хотьпаржом"?

Читайте також: Україна і сусіди не навчилися реагувати на російські ІПСО

Що? Забулося? Нині там не сміються? Нині багато вчорашніх "ржунів" в окопах або й в сирій землі, правда ж?

О... Не можна нагадувати, що саме вони сприяли ворогові сміливо замахнутися на таку привабливу, безборонну, розміновану і вистелену асфальтом територію "гдє можна сайтись па срєдінє", бо хороший "парєнь із народа увідєл мір в глазах владімвдадімичя?".

Тсс... Ціхо, ша... Не на часі!

А в західних? Не "забили" на страх ворога і страх Божий, де так щонеділі ревно б'ють чолами? Не скобоче нікого се паскудне лукавство?

Читайте також: Польща та Україна крокують на ешафот історії. Колонка Віталія Портникова

Чи відбило пам'ять, що кричали: маємо право, бо ми у вільній демократичній країні!

Сі теж у вільній і демократичній. Чим їм дорікаєте? Що війни не знають? А ви знали, як бикували на п'ятому році її тривання?

Ох... Її ж не було до 2022, то ж клятий "вальцман" щось там мутив на Донбасі, ніхто не гинув особливо, хіба лише трошки, жменечка тих, кого туди не посилали — вони самі за шоколадними цукерками туди подалися...

Від власного лукавства нікого не нудить?

Чи вам так само як іванушкам, братушкам вчорашнім, теж "всє далжни па жизні"?

Джерело

Про авторку. Олександра Федорів (літературний псевдонім — Адель Станіславська), письменниця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.