Чому війну з Росією неможливо виграти без науки та мізків?

Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині Надзвичайний та Повноважний Посол України у Великій Британії ще восени у виданні The Economist попереджав, що західному світу варто звернути увагу на нові технології та штучний інтелект. Адже сучасні війни гібридного типу — це точно не про непереможні армади бронетехніки та кінематографічні пробіжки по полю з легкою стрілецькою зброєю у стилі блокбастерів Спілберга. 

Нині все лаконічно, але ефективно — у потрібний час над аеропортом, військовою базою, урядовим кварталом, інфраструктурою кружляє зграйка дронів. Ніхто не летить на Мальорку, військові в шоці, бо хтозна, чи працює 5 стаття НАТО взагалі. Чинна влада бʼється в істериці та обливається холодним потом, бо як пояснити населенню, що безпеки як раніше не буде, і треба хоч на збори раз на пʼять років сходити. 

Росія та Китай знають, що вони роблять — їхня мета збурити хаос серед тих країн, які справді допомагають Україні у цій війні. І через громадську думку — посіяти чітку думку, що досить помагати українцям, бо тут своя картата ультрамодна сорочка ближче до тіла. Тому в авральному темпі — зброярі струшують пил зі станків на заводах, а деякі держави оголосили про призов та контракти в армію. 

Той же Залужний у новій статті описав реалістичну ситуацію на фронті — і вона складна саме через те, що росіяни за рік з гаком опанували застосування дронів. І головний результат — наша лінія фронту розмита, 80% втрат особового складу та техніки — саме від уражень БПЛА, а ще, що тил углиб на 40 кілометрів то вже аж ніяк не безпечна відстань. 

Читайте також: "Ціна таких дій мені невідома, але вона була надто високою": Залужний вперше прокоментував Курську операцію

Чому у росіян це вдалося? 

Найперше, що вони покликали свою науку вдосконалювати рішення для військових. Так, під час Курської операції було масовано застосовано оптоволокно. Саме з того часу дрони перестали бути просто допоміжним елементом у діях арти та ракетних військ. Тепер Росія може вийти із позиційного кута війни та отримати плюшки для себе. Але найбільша біда — ці технології дозволяють ворожій армії викошувати наш особливо цінний ресурс — піхоту. 

Тож питання, як вивести людину із 20-кілометрової kill-zone зіткнення та замінити її роботизованими системами, стоїть тут і зараз просто руба. 

Генерал Залужний у новій статті пише про те, що треба кооперуватися із нашими союзниками та партнерами — це і є основа здорових безпекових альянсів. Зі своїх джерел знаю, що західників не так цікавлять українські дрони, а скоріше люди, які пропонують певні рішення. І знають, де саме можна обійти Росію. Цілком, можливо, нас чекатиме полювання саме за цими мізками — а взамін наші партнери можуть запропонувати промислові потужності. 

Друге. Залужний натякає на програму розробки передових технологій саме на національному рівні. Таки так, ми пожинаємо плоди достатньо інфантильних заяв про "весільні дрони" на початку повномасштабного вторгнення і влізання в жирну тему тих, кого там не мало бути. Бо коли достатньо конструктивний та поміркований волонтер на громадський діяч Сергій Стерненко пише про те, до 60% FPV, що йдуть за держзамовленням, непридатні до застосування взагалі або потребують серйозної переробки — це не просто діагноз. Це розстріл самих себе в упор. Навіть дослідно процитую Сергія: "Ще раз: більше ніж половина із 2 млн FPV від держави – непридатні та лежать на складах. Скільки це у грошах? Мільярди". А уявім, як ці сотні тисяч справних дронів могли б поміняти ситуацію на фронті в нашу сторону. 

Залужний пише, що треба терміново розв'язати проблему доступу до мікрочипів. Станом на зараз дістати їх можна в Китаї, на Тайвані та в США. Що ж, Китай ми губимо одразу, бо вони використовують нинішню війну аби скупити Росію гуртом і в роздріб. Лишаються США та Тайвань. І ясно, що говорити про це треба мовою бізнесу та вигоди, бо поеми про цінності вже не працюють. 

Читайте також: Майже 80% втрат серед особового складу й техніки спричинені ударними дронами, - Залужний

Окремо генерал та посол порушує питання мобілізації фахівців, які володіють софт-рішеннями. Абсолютно не секрет, що в лавах Сил Оборони ці люди займаються хтозна-чим, лише не основним своїм фахом. Ба більше, інколи їх бездумно використовують як піхоту — і умовний айтівець був убитий дроном на Покровському напрямку замість того, аби знайти притомне рішення. 

Тож мораль цієї ситуації та аналізу Залужного проста — хайп перших років нинішньої війни уже не дієвий. Відмова від професіоналів та науковців саме у питанні пошуку рішень на фронті працює проти нас. Утім заради цього треба відмовитись від ілюзій, що завтра уже всі йдуть на вибори. Спочатку треба створити умову аби у нас були виборчі округи, не розмазані лінією фронту. А ще, щоб війна таки стала тягарем для Росії, а не елементом залякування та вибивання собі плюшок від наляканого Заходу.   

Нинішню війну неможливо виграти кумами, друзями з Кварталу та дівчатками із вебмоделінгу, на яких записані бізнеси з антидронових сіток чи фортифікацій. Друга світова війна почалась із таких собі рішень минулого, а завершилась ядерними бомбами та крилатими ракетами. Тож час нарешті кликати на допомогу нормальних людей, а не заспокійливе з жіночих шоу. 

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.