Чому Зеленський не може зрозуміти Трампа?

Одразу скажу, — Донні, за всієї своєї екстравагантності, такого ніколи не казав. А ще Володимир Зеленський вважає, що американський експрезидент не знає кремлівського верховоду. "Я думаю, що Дональд Трамп не знає Путіна. Я знаю, що він зустрічався з ним... але він ніколи не воював з Путіним. Американська армія ніколи не воювала з армією Росії. Ніколи... Я краще розумію. Я не думаю, що він розуміє, що Путін ніколи не зупиниться".

Отже, за порядком. У Зеленського і Трампа є чимало підстав для порозуміння. Почнемо зі стилю політики, яку я зазвичай називаю шоу-політикою, але насправді вона називається популізмом. Що Донні, що Зе завжди кажуть те, що від них хоче почути потенційний виборець. Кажуть, часто прибріхуючи, згущуючи барви, або ж навпаки, — легковажно опускаючи дуже важливі деталі, які не грають на користь їхнього задуму.

Усі політики тією чи іншою мірою є популістами, бо ж інакше спробуй-но здобути омріяні голоси, а відтак і владу.

Але Трамп і Зеленський – особлива категорія діячів такого штибу. Я вже писав, що Дональда у Штатах називають "bullshit" - брехуном, який не передбачає приховування правди. Але і він, і його український колега уміють подати правду так, що вже й не знаєш, чи вірити їй, чи засумніватися…

І коли, до прикладу, Трамп розповідає про намір і спроможність завершити війну Росії проти України "за 24 години", чи каже про "справедливу для всіх угоду", то навряд чи має у кишені реальний комплекс кроків для реалізації цих ілюзій. А тим паче годі сподіватися від нього більш-менш втямливого пояснення критеріїв справедливості.

Зеленський може зрозуміти Трампа і через стиль своєї політичної практики. Ці двоє діячів не виходять з виборчого періоду. Трамп не може зупинитися після поразки у 2020 році від Байдена; Зеленському, що здобув владу, усі п’ять років не дає спокою давній конкурент Петро Порошенко. Тут доречним був би старий, як світ, висновок про те, що "політики думають про наступні вибори, а державники – про долю країни", але у випадку наших нинішніх героїв вибори – майбутні та минулі, зведені до абсолюту, до сенсу життя і діяльності, іноді – аж до абсурду.

Читайте також: Трамп: примара "Темних часів"

Саме постійне думання про майбутні елекції робить і Зеленського, і Трампа рейтингозалежними. Вони не можуть зіскочити з голки соціологічних бадань, і сухі висновки опитувань мотивують ледь не всі їхні вчинки, аж до помилкових рішень. Нагадаю, як Трамп свого часу відреагував на звістку про своє фіаско на виборах, — підбурюванням натовпу до штурму Капітолія. Через це зараз має проблеми з Фемідою, але навряд чи публічно колись визнає, що помилився. Його упертість спровокувала одного з суддів – Артура Енгорона, який розбирав одну зі справ про фінансові шахрайства експрезидента, — на непритаманну для стриманих правників оцінку: "Його повна відсутність розкаяння та докорів сумління межує з патологією".

Так і Зеленський. Щойно на видноколі забовваніла постать ймовірного конкурента (маю на увазі Залужного), як проти нього – свого ж головнокомандувача, — було кинуто всі медійні ресурси Офісу президента, що не гидували відвертою брехнею, маніпуляціями та дифамаційними вкидами. Навряд чи Зеленський та політтехнологи замислювалися над суспільними наслідками цієї війни, — як і Трамп, коли штовхав фанатів MAGA на штурм святая святих американської демократії. Коли на пресконференції журналісти запитали Зеленського про причини усунення генерала, то його відповідь була більш ніж цинічною: "Звільнив, бо маю право…".

Що ж до стосунків Трампа та кремлівського диктатора, то Зеленський, мабуть, мало поінформований про справжній стан справ. Так, Донні не раз бував у Москві у справах бізнесу, і свого часу конспірологи говорили про існування компромату на американського мільярдера, зокрема, відео його розваг з проститутками. Але то таке…

Ніхто ж насправді не знає причин того, з якого це дива на користь Трампа-кандидата у президенти Росія кинула неймовірні кошти та зусилля. Крім, звісно, фахівців федеральних спецслужб та кібербезпеки, яким довелося мати справу з потугою російського монстра.

Читайте також: Путінський сезон серіалу "Західне крило"

Зрештою, те, до чого штовхає Америку Трамп, дуже нагадує стиль виборів у сучасній Росії. До слова, цю деталь зауважила опонентка Дональда з табору його ж партії Ніккі Гейлі. Американці, за її словами, "заслуговують на справжній вибір, а не на вибори радянського типу, де є лише один кандидат, і він отримує 99% голосів. Ми не помазуємо королів у цій країні. У нас вибори. І Дональд Трамп, з усіх людей, повинен знати, що ми не фальсифікуємо вибори!".

А Зеленський, що раніше мріяв про зустріч з Путіним "десь посередині", сам зізнався про скромний досвід одного рандеву з диктатором, та й то на нейтральній території, у Парижі, під час нормандського саміту 2019 року… Погодьтеся, замало часу для того, аби вивчити характер професійного кагебіста.

Тому Зеленський марно бідкається, що не може зрозуміти Трампа. Варто лише сісти та поміркувати над тим, що між ними спільного. І розуміння прийде, можна не сумніватися…

Спеціально для Еспресо

Про автора. Ігор Гулик – журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.