Чому Зеленський відмовив Трампу

Україна дуже прозора країна. Все, що потрапляє в Україну, більше не є таємницею. Колись на другий день виклали зрадницький контракт Тимошенко - Путіна по газу. Зараз на другий день з'являється драфт домовленості, яку міністр фінансів США привіз Зеленському про українські корисні копалини.

Чи цікава для України угода зі США, яка має сприяти приходу американських інвесторів в Україну? Звісно, так. По-перше, це інвестиції. Якщо раптом американські інвестори прийдуть. Це гроші в бюджет. Це створення робочих місць. Це зменшення ролі олігархів в українській економіці. Ну, принаймні українських олігархів. Це набагато більші лобістські потужності України в разі потенційних майбутніх загострень у Росії імперських комплексів. Тобто в теорії для нас це дуже цікаво.

Чому ж Україна в обличчі Зеленського відмовила американцям?

Бо це була дуже дивна угода. США пропонують Україні створити Фонд, куди будуть спрямовуватися доходи від ренти, яку зараз отримає держава, і який буде мати право першої ночі при розробці будь-яких нових корисних копалин. І цей Фонд буде займатись реконструкцією України. Але США при цьому нікому нічого не винні, нічого не дають. Тобто немає угоди, що ми разом з вами створюємо Фонд і видобуваємо щось, оплачуючи при цьому американську підтримку. Ні. 

Читайте також: Рідкісноземельні метали: чому нас хочуть обдурити

Ідея в тому, що США вже допомогли Україні, а тепер Україна віддає борг. Але в нас немає боргів перед США. Так само Україна могла б сказати, що США винні нам трильйони доларів за відмову від ядерної зброї і тепер будуть вічно розраховуватись. 

За адміністрації Байдена Україна отримала, дійсно отримала, значну підтримку від США. В критичний момент. Це була запорука виживання. Ця допомога не така масштабна, як європейська, що може бути новиною для Трампа, але вона була критична важлива. Але це була допомога у вигляді грантів. США самі прийняли рішення про гранти. І в України немає боргу перед США. 

Таким чином, будь-який Фонд, що створюється, не може обговорювати вже надану допомогу. Ця тема закрита. Предметом цього Фонду можуть бути тільки майбутні операції. І про них можна говорити. І треба. Бо, знов таки, для України це вигідна ситуація. Цікава. Це ми запропонували США таку ідею. Просто в офісі Трампа її дуже творчо переосмислили. Але, говорячи мовою самого Трампа і його колег з вулиць Нью-Йорка, – "Не можна вимагати оплатити послугу, яка вже зроблена".  Не просто ж так цей договір пропонували укласти під юрисдикцією Нью-йоркського суду. Тим більше, що, судячи з промов Венса у Мюнхені, США перестають бути другом, союзником і партнером, а переходять у роль контрагента. Де "нічого особистого, тільки бізнес". 

Читайте також: Трамп, Зеленський і рідкісноземельні ресурси: що насправді Київ пропонує Вашингтону. Пояснюємо

І, звісно, що в цьому договорі немає нічого про американські війська для охорони українських надр.

Ще один момент. Велика зацікавленість США досить дивна. Бо особливого інтересу з боку їхніх компаній до українських надр ніколи не було. І цей фонд чисто теоретично може бути інструментом контролю українських надр, які й не будуть видобуватися, але і не дістануться американським конкурентам. Якщо такий контроль нічого не коштує, то велика спокуса його мати. І ми бачимо по останніх виступах американських високопосадовців, що цими конкурентами можуть бути і європейці. І якщо США не планують інвестувати у підтримку України, то для них це може бути цікава безплатна опція. 

Якщо ж вони дійсно планують видобувати щось в Україні та дійсно розраховують на прибутки, то тоді можуть самі собі пояснювати, чому підтримують Україну. Умовно, це може бути у формі ленд-лізу. Ви нам зброю, а оплата буде йти з нашого спільного фонду. Якщо це так, то є довіра, що цей Фонд дійсно планує заробляти гроші. І якщо люди Трампа повернуться і продовжать розмову, то ми зрозуміємо, що в них дійсно є інтерес. Якщо ж ні, то це класичний варіант "Нє прокатіло".

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.