Дональд Трамп проти "соросят"

Людиною, яка розуміє, що треба зробити, аби досягти угоди й отримати вигоду. Йому байдуже, бути лівим чи правим: він буде ким завгодно, якщо це приведе його до влади, слави й грошей.

Українці це добре бачать на власному прикладі, коли Трамп відчайдушно прагне заробляти з Путіним, готовий пожертвувати Україною у короткостроковій перспективі та величчю США — у довгостроковій. Адже поразка України стане й поразкою США як глобального лідера.

Смерть ультраправого активіста Чарлі Кірка стала для президента не стільки трагедією (хоча він називав Кірка другом), скільки інструментом боротьби з політичними опонентами.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс без жодних доказів заявив, що ліві політичні сили несуть більшу відповідальність за насильство, й закликав американців інформувати роботодавців про колег, які "святкують убивство Чарлі". Також Венс пропонує розслідувати діяльність Фондів відкритого суспільства Джорджа Сороса.

Згодом Трамп заявив, що визнає антифашистський рух "Антифа" терористичною організацією. Той факт, що юридично такої централізованої організації не існує, його не зупиняє. Адже Трамп – майстер не стільки угод, скільки гучних заяв.

Читайте також: Вбивство Кірка відкрило для Дональда Трампа кілька шляхів

Але Трамп – не перший "борець" із суспільством демократичних цінностей, головним спонсором якого заведено вважати Джорджа Сороса.

Після Революції гідності проросійські політики в Україні розгорнули боротьбу проти "соросят" – так вони називали всіх, хто працює з фондами Сороса або навіть не працює, а просто підтримує боротьбу з корупцією та прозорість державного апарату. Це відбувалося в унісон із політикою РФ, де Сороса подають як антихриста, ворога православ’я, ляльковика Заходу, який керує світовими фінансами. Звісно ж, як головного "спонсора кольорових революцій" та "архітектора Майдану", що підриває традиційні цінності, пропагуючи ЛГБТК.

І в Росії, і в консервативному середовищі США (з подачі Трампа) Сорос став символом ворога: у РФ – ворога держави та традицій, у США – ворога консервативної Америки.

У 2015 році, коли теперішній віцепрезидент США Джей Ді Венс ще мав ліберальні погляди й активно виступав проти Трампа, Росія визнала проєкти фондів Сороса такими, що становлять "загрозу безпеці держави". Це призвело до заборони їхньої діяльності. Почалася кампанія проти представників "Антифа", які нібито нападали на російських патріотів. Згодом це переросло в тезу про "зовнішнє управління" постмайданною Україною.

В Україні під проводом кума Путіна Віктора Медведчука політичні партії "Опоблок", "За життя", ОПЗЖ виступали проти "зовнішнього управління" та "гейропи". Зараз до них приєдналася і "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Це – елемент гібридної війни РФ, коли українські політики використовують образ Сороса для підриву довіри до західної підтримки та реформ.

І от тепер колишні "ліберали" Трамп і Венс за прикладом РФ борються з "ліваками" вже у США. І Путін, і Трамп однаково використовують образ "Антифа" як універсальну лякалку, щоб виправдовувати репресії проти опонентів.

Насправді ж термін "Антифа" застосовують до широкої групи людей із радикально лівими політичними переконаннями, які не збігаються з платформою Демократичної партії США. По суті, йдеться про боротьбу не стільки з радикалами, скільки з ліволіберальними демократами, більшість з яких ніколи не була ультралівими, попри наявність окремих радикальних представників.

Всього за кілька годин після вбивства Кірка, коли поліція ще шукала підозрюваного та мотив, Трамп пообіцяв придушити "ліві радикальні" групи. Він звинуватив їх у смерті Кірка й у зростанні політичного насильства в США, заявивши, що більшість насильства відбувається зліва. Це чергова брехня. Аналіз політично мотивованих убивств із 1975 року показує: найбільше насильства походить з правого ідеологічного спектра (391 випадок), тоді як від ісламістського – 143, а від лівих – лише 65.

Але хто у MAGA буде розбиратися у тонкощах? Трамп сказав, що "ліваки" вбивають більше за фашистів – отже, так і є, попри протилежні факти.

"Полювання на відьом" – улюблена фраза Дональда Трампа, якою він називає всі звинувачення проти себе – від втручання РФ у вибори, на яких він переміг, до оплати мовчання стриптизерці, з якою мав зв’язок, а тепер – і щодо його стосунків із засудженим сексуальним злочинцем Епштейном.

І от тепер Трамп як майстер пропаганди та використання радикальних настроїв для підвищення власного рейтингу й багатства розпочав справжнє полювання на відьом.

Читайте також: Ми з вами стаємо свідками небезпечної спроби популістів перетворитися на автократів

Якщо боротьба з представниками Демократичної партії, яка є політичним конкурентом табору Трампа і чия перемога на проміжних виборах у 2026 році може призвести до нових розслідувань проти нього та навіть до імпічменту, є зрозумілою, то навіщо йому боротися саме з Соросом?

Відповідь проста: у 2022 році Фонди Сороса вклали 13 млн доларів у незалежні фонди, які підтримували демократичних кандидатів у виборах до Сенату. І вкладуть ще у 2026-му. Тому для Трампа важливо заборонити їхню діяльність або принаймні спробувати.

Сорос, на відміну від Трампа, має цінності й послідовність у підтримці розбудови вільного громадянського суспільства, де влада підзвітна суспільству, а не є інструментом збагачення, як у випадку з Трампом. Ті, хто не погоджується з ним, репресуються під виглядом боротьби з "Антифа", "незаконними мігрантами", представниками ЛГБТК чи фемінізму.

У ліволіберальному світі не є нормою отримання президентом літака у подарунок, лобіювання криптовалют (коли родина президента володіє криптобізнесом), кумівство, депрофесіоналізація державного управління чи расизм.

Боротьба з відкритим демократичним світом є запорукою збереження влади у таких країнах, як РФ, Іран, Афганістан, Північна Корея та тепер, на жаль, США, де останні працюють за розробленими Росією дорожніми картами.

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Катерина Рошук, українська політологиня, медіаменеджерка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.