Гібридна війна: Кремль прагне "захопити Молдову через виборчу скриньку"

Як заявила  під час виступу перед депутатами Європарламенту  в Страсбурзі 9 вересня президентка Молдови Майя Санду, "Кремль вдається до необмеженого втручання", намагаючись знову підпорядкувати її країну. Його мета, говорить вона, зрозуміла: захопити Молдову шляхом виборів, використати її проти України та перетворити на плацдарм для гібридних атак.

І така заява цілком корелюється зі словами представника ГУР Андрія Юсова, який раніше зазначав, що,  з урахуванням історичних паралелей та сучасного курсу Кремля, імперські амбіції Росії становлять загрозу не лише для України, а й для інших держав — зокрема, Молдови, Грузії, Казахстану та Азербайджану.

Для досягнення поставлених цілей росія йде перевіреним шляхом, вливаючи у виборчу кампанію великі суми грошей, як це було і під час президентських виборів у 2024 році, з метою купівлі голосів виборців через розгалужену мережу посередників. У Санду підрахували, що росія торік на втручання у вибори витратила еквівалент 1 відсотка ВВП Молдови.

Аби зробити наступний парламент «своїм», Москва інвестує у кілька політичних проєктів. Хоча у чинної влади є інформація, що вони координуються з одного центру і значною мірою фінансуються через схеми проросійського олігарха-утікача Ілана Шора, який виступає за союз Молдови із Росією.

Ілан Шор є молдавським олігархом, очільником проросійської партії «Шор». Створив мережу з чотирьох компаній, яка займається обходом санкцій щодо рф. До прикладу, компанія Шора «A7» має контрольний пакет із 49% акцій в російському "Промсвязьбанку", що перебуває під західними санкціями.

Президентка Молдови очікує на кампанії з дезінформації та маніпулювання громадською думкою, організовані з-за кордону, проплачені протести, а також – саботаж голосування в діаспорі. В  тому числі через використання російських православних священників для поширення пропаганди та розгортання мережі ботів «Матрьошка» з метою створення фейкового контенту.

Крім того, за повідомленням президентки, одним з інструментів, що може використати Москва в цілях зриву виборів, може стати зниження явки громадян Молдови, що мешкають за кордоном.

Усвідомлюючи ці загрози, у Санду намагаються діяти на випередження. Так, за даними молдавського МВС, з початку виборчого періоду в Молдові правоохоронці провели близько 2 тисяч обшуків через підкуп виборців. 

За цей же час відкрили кілька кримінальних справ, у тому числі за фактами проведення оплачуваних протестів. Затримали десятки людей.

В контексті цього варто згадати й затримання та оголошення вироку очільниці автономного округу Молдови Гагаузія Євгенії Гуцал, яка фігурувала у справі про фінансування проросійської партії «Шор». А також затримання у Греції бізнесмена і колишнього лідера демократичної партії Молдови Влада Плахотнюка, який звинувачується у створенні злочинної організації, шахрайстві, корупції та відмиванні грошей. Зокрема, за даними прокуратури Молдови, Плахотнюк через контрольовані Іланом Шором компанії отримав понад 40 млн доларів.

Зі свого боку допомогу Кишиневу, щоб не допустити дестабілізації Молдови на тлі спроб втручання РФ у парламентські вибори в країні, готовий надати і Київ, про це 17 вересня заявили в українському МЗС. Адже стабільність і успішність Молдови безпосередньо впливають на безпеку України, зокрема її південних регіонів.

Але для Молдови зараз насамперед важлива позиція Європарламенту, адже вона разом з Україною є найближчими і пов’язаними кандидатами на вступ до ЄС. Інтеграція куди, за словами Майї Санду, – це єдиний спосіб її країни вижити як демократії. А відтак Євросоюз має знайти рішення, аби завадити намірам Москви  загальмувати чи взагалі зупинити цю євроінтеграцію за результатами парламентських виборів у Молдові.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.