Гроші для України або еміграція в Нову Зеландію. Як Рютте вперше розклав Європі, хто такі росіяни?

Стриманий європейський бюрократ, нинішній генсек НАТО Марк Рютте уперше насипав правди європейцям. Чому це корисно і де тут зиск для нас? 

Останні місяці численні західні аналітики виходили з пропозиціями, яким міг би поаплодувати Невіл Чемберлен. А давайте, не будемо ескалувати ситуацію з Росією, віддамо трошки окупованих українських земель та знову разом будемо ходити на балет та "Анору".

У першому цього року виступі в Європарламенті Марк Рютте чітко назвав загрози від Росії саме європейцям — це атаки на підводні інтернет-кабелі, замахи на вбивство та акти саботажу проти країн НАТО. 

"Ми не перебуваємо у стані війни, але ми також не перебуваємо у стані миру", — констатував Рютте. 

Читайте також: Трамп загнав себе у пастку. Чому миру не буде ані в січні, ані за пів року?

Виявилось, що тривалий час європейці вкладали до чверті свого нацдоходу на системи пенсійного та соцзабезпечення, а також охорони здоров’я. Утім повністю забували про власну безпеку — останні двадцять років Західна Європа могла це собі дозволити за формулою "ядерна парасолька США" та "дешевий російський газ".

Утім, з поверненням до Білого дому Трамп все активніше порушує питання, що союзники з НАТО мають самі платити за свою безпеку, а не чекати, що все проспонсорують американські платники податків. 

Не так давно Рютте мав кількагодинну розмову з Дональдом Трампом у заміській резиденції Мар-а-Лаго про перспективи НАТО і про те, як змусити найбільш економних платити за рахунками. 

Тому не дивно, що деякі тези двох топів майже ідентичні. Десь так оточення Трампа стимулює Канаду побільше витрачатись на оборону — називаючи ту "найбільш відсталим членом НАТО". 

Читайте також: Війна може поширитися за межі України та РФ

"Щоб ми були у безпеці у наступні роки, союзникам доведеться витрачати набагато більше ніж 2%... Більше витрат на оборону – це означає менше витрат на інші пріоритети. Але від цього може дуже залежати наше майбутнє. 2% вже недостатньо. Ми у безпеці зараз, але не будемо у безпеці через 4-5 років. Якщо ми цього не зробимо – доведеться діставати підручники з російської мови або їхати у Нову Зеландію", – сказав генсек НАТО європейським депутатам. 

Він визнав, що спочинок на лаврах безпеки зробив Європу вразливою перед Віссю зла, яка стрімко розгорнула свої ВПК і пробує нові технології ведення війни — як в Україні, так уже і на морі. Тут першими почали бити на сполох країни Балтії та Фінляндія. Бо ж не так давно Росія провела тематичні навчання, як нападає з моря на норвежців та фінів, анексує Лапландію та захоплює для висадки десантури аеропорт Іпала. 

Рютте охолодив гарячі голови європейців і прямо заявив, що безпека Європи напряму "залежить від результату війни в Україні". Тож хто не хоче еміграції до Веллінгтона — має збільшити військову підтримку Києва.

"Я не знаю, як і коли закінчиться війна. Але я знаю, що мир не буде тривалим, якщо Путін досягне своїх цілей в Україні... Мир не буде тривалим, якщо Путін, Сі Цзіньпін, Кім Чен Ин і режим у Тегерані почуватимуться сильнішими", - зазначив генсек НАТО.

Чому це важливо? У наших медіа та серед блогерів не бракує торговців хорошими новинами, які обіцяють завершення війни та вибори чи то навесні, чи то у жовтні. Багато осіб із маленькою медійністю уже оголошують, що йдуть у політику і починають чіпляти на вулиці гарнющі бігборди. 

Читайте також: Гарантії роз'єднання України: головне з пресконференції Лаврова

Утім усі ці шукачі статусів і посад не враховують один момент: а що буде далі? А що робитимуть саме вони для безпеки та оборони? Бо списати все потім на Порошенка та Зеленського не вийде. І питання, що буде з Кримом і Донбасом — спадком у вигляді валізи з динамітом, яка триматиме в напрузі кожного. 

Одне ясно — українці чи не вперше своїм опором подолали міф про жертву, яка постійно зазнавала поразки від сильних. Як єдині європейці, які мають бойовий досвід сучасної війни, ми маємо стати тими єдиними дорослим, які розкажуть інфантилам і популістам Європи, хто вони, ці росіяни, насправді. І дай нам сили, Боже, не скотитись у зраду та зневіру і запропонувати НАТО практичні колаби. Не знаю, за якого президента, але ми туди точно проліземо.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.