Грузія: буде велика кров

Тбіліські тюрми забиті в'язнями. Їх везуть в регіони. 

Провінція теж повстала: вперше після протестів 1989/91 охопила маленькі міста. 

Це вже загальнонаціональне повстання. 

Силовики викрадають активістів. Грузинські пабліки забиті повідомленнями про зникнення. 

Їх катують в тюрмах. Можливо вбивають. 

Священники ховають в церквах протестувальників і виходять перед мусорами. 

Мої друзі буквально вчора наковталися сльозогінного газу, в інших викрали племінника. 

Читайте також: Грузія: точкою біфуркації стане 13 грудня

Відбувається ерозія державного апарату: у відставку подають дипломати, міністерські чиновники, є навіть випадки високих поліцейських чинів. 

Армія оголосила про свій нейтралітет, а це означає солідарну позицію з народом. 

Люди чують російську мову серед поліцейських, є підозра, що саме русскіє інструктори натаскували грузинський Беркут. 

Можливо, це лише чутки, але сценарій ескалації чисто російський. 

Кажуть, що історія не повторюється. Але наразі це калька з нашого Майдану. 

Єдине, що грузини не займають площу, аби утримувати її як Січ. 

В них інша тактика: мобільні наскоки, несподівана атака та шарпанина. 

Злість та ненависть лише зростає. 

А ресурси влади вичерпуються. Їхні силовики видихаються. 

Читайте також: Грузія: Le Temps retrouvé

Путін не допоможе Бідзіні. Хіба Росгвардію перекине. На базі РФ в Цхвінвалі лише сорок танків. Це мізер для "прінуждєнія к міру". 

Революція підходить до кульмінації, а в кремлівському сценарії вона лише одна. 

- Буде велика кров. Так кажуть мої грузинські друзі і далі вперто щовечора виходять на протести. 

Сакартвело готується до загальнонаціонального страйку.

"Грузія або сідає на русскій воєнний корабль, або посилає його на ***".

* Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.