Хто платить за транспорт "на шару"

От кияни також хочуть дешеве метро. Навіть петицію створили. Кажуть: "Не можна підвищувати ціну на проїзд в громадському транспорті".

Ну, звісно, нехай проїзд в метро коштує 8 гривень. Це 20 центів. Дуже цікаво, яку послугу можна отримати у світі за 20 центів.

Якби в деяких киян не прокинувся дух ватного комунізму, як у мера Харкова, то вони б зажадали іншого. Сказали б: "Шановна місцева влада. А можна трошки подумати і якось зробити проїзні — місячні, річні — нормальними. Щоб купляючи гуртом було реально дешевше". Там реально є простір для інтелектуальної праці. Не дуже складної. Але ефективної.

Але ні, коли проїзд у Франківську коштує 25 гривень, вони хочуть проїзд у Києві за 8 гривень. Ну, певно як в найбіднішому місті України.

Усі ми любимо шару. Але лишилось спитати себе — хто ж її має оплатити? Бо завжди ж хтось платить. Бо не може проїзд в метро чи автобусі коштувати 20 центів. 

А хто платить? Може олігархи? Ага. Щас? Корупціонери? Ага два рази.

Читайте також: Програма МВФ для України. Орбан тут не заважає...

То хто ж? Чиї гроші йдуть на забезпечення шари? На де-факто безплатний проїзд?

У кожному розслідуванні головне — не вийти на самого себе. Отак і тут. Бо завжди платять платники податків. Платять грошима. Платять поганим сервісом. Платять поганою інфраструктурою. Але обовʼязкова платять. Бо див не буває. Це вам будь-яка ворожка Вероніка скаже.

Хтось почне кричати про корупцію. То, виходить, що цим людям ок зі ситуацією, коли корупція є і є шара для них. Тільки вони знов забувають, що платять не корупціонери, а вони.

А яка правильна відповідь? Тарифи на проїзд мають бути ринковими, а увага до діяльності комунальних підприємств підвищена.

Тому корупція — не аргумент. А от совковий менталітет — аргумент. І це завжди шлях до бідності. Але наповненої уявною шарою.

Але людей з таким менталітетом багато. І тому ми побачимо багато політиків, які будуть паразитувати на цьому полі. Не треба нам таких. Бо вони ведуть до бідності. І будуть нашими євроскептиками, які скоро заведуть пісню про свій особливий шлях і що не треба нам ЄС.

Бо це про бідність. І дешеве метро веде до бідності. І відсутність трудових мігрантів також веде до бідності. До речі. Бо треба ж, щоб хтось працював і ще й платив податки.

Але є дуже багато людей, що хочуть очолити цей шлях. І будуть вас лякати. І кожний ром тепер буде перетворюватись на тисячу індусів. А запізнілий і цілком притомний крок з приведення ціни на проїзд в громадському транспорті до нормальності — як зрада.

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів