Кілл-зона на 100 кілометрів. Як наші дрони перекривають шлях Росії до Криму

Здається, вперше масовані удари на понад 120 км вглиб території противника демонструє не підрозділ спецури, котра полює за російськими генералами, ППО, ракетними системами та іншими дорогими видами озброєнь. А саме фронтовий корпус, котрий показує більш рутинну, але насправді набагато смертельнішу для сухопутних сил ворога процедуру – а саме, контроль логістики.

Контроль логістики, за великим рахунком – це і є контроль суходолу. Вогнева заборона противнику їздити вантажним та легковим транспортом на сотню км вглиб його території означатиме: ніякий танк, гармата, вантажівка з піхотою чи боєкомплектом не може вільно доїхати до того моменту, коли це стане загрозою для наших військ.

Ми, можливо, не усвідомлюємо, наскільки це сильно і геополітично важливо. На фоні яскравих вибухів у Туапсе та Усть-Луги це виглядає не так помітно. Але це ще один, як мінімум не менш вагомий факт сповзання РФ до своєї поразки.

Кілл-зона на 100 км передбачає, що ніякого сенсу немає в територіальних загарбаннях так званої СВО. 

Як відомо, один із "реалістичних" сценаріїв для росіян поставити війну на паузу – це зафіксувати створення сухопутного коридору на Крим. На той Крим, котрий асоціюється з найуспішнішою операцією росіян у цьому столітті, чистий приз, найсвітліший для путіністів момент путінізму.

Усі подальші жахливі втрати з 2022-го Москві можна спробувати виправдати тим, що зміцнили зв’язок з півостровом, нібито намертво прикріпили його до тіла імперії не тоненьким мостом, а смугою твердої землі. Ну справді, кого з російських обивателів хвилює точна кількість підконтрольних РФ районів Донецької та Луганської областей? А от тепер Крим – не в оточенні ворожих стихій, тобто води та українців, а навіки російський, бо є широкий степовий шлях до нього.

Читайте також: Росіяни ментально провалюються у діру. Але нам не варто плекати ілюзій

Але азовське відео нам показує, що все уже зовсім не так. Що повністю зупинити будь-яку наземну логістику, вибити тепловози, розбомбити вагони та спалити будь-яку автівку – цілком реалістична задача. Азов – це кілька тисяч дроноводів, які будуть цілодобово патрулювати кожну дорогу від ЛБЗ і до Азовського моря. У них це – персональне. 

І чи один тільки Азов? Ця технологія вже є або ось вже буде доступна суміжникам, котрі "дивляться" в бік моря із районів біля Херсонщини, Запоріжжя, Донецької області. Завдання добратися до Криму скоро стане ще одним видом російської рулетки.

І це – лише один із прикладів. По суті, вся непідконтрольна нам територія України рано чи пізно стане кілл-зоною для росіян. Така логіка технічного прогресу. Донецьк, Луганськ скоро мають бути оточені – не нашою піхотою і танками, а нашими крилатими роботами.

Забігаючи наперед, відповім на питання – а чи зможуть росіяни зробити симетричний хід і так само блокувати Херсон, Запоріжжя, Харків? Відповідь – теоретично так, але це їм точно зараз буде в 10 разів складніше і в 10 разів дорожче. Тому зараз є багато причин, про які не хотів би говорити.

Натомість Гіркін-Стрелков, зірка "патріотичних" телеграм-каналів РФ, попри перебування у тюрмі, усе розуміє правильно щодо нарощування наших повітряних спроможностей. І пророкує наш десант на Крим. Мовляв, в українців уже достатньо спроможностей організувати "дронову парасольку" над територією висадки.

Що ж, ідея хоч і передчасна, але красива.

Джерело

Про автора. Ігор Луценко, журналіст, воїн ЗСУ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.