Медійний карнавал в епоху постправди

Раніше ІПСО були доповненням до реальних бойових дій чи їх незапланованою інерцією, а зараз бойові дії починають планувати як частину ІПСО. І це, в принципі, не дивно, бо в інформаційну еру постправди сама дія не має значення, має значення те, що про неї говорять.

Схоже, що удар шахедами по полтавському ТЦК — не помилка і не спроба зірвати мобілізацію. Це свідомий удар у розкол, сформований навколо теми мобілізації та бусифікації.

Зараз в українському соціумі існують декілька великих тектонічних розколів на кшталт мови та мобілізації та безліч менших, які поки не є настільки критичними, але російські спеціалісти з ІПСО до них придивляються.

Приміром, убивство Ірини Фаріон виглядає саме такою операцією — убити, щоб викликати медійні збурення і конфлікти навколо мови. Бо безпосередньо вбивати Ірину Фаріон заради вбивства Ірини Фаріон безглуздо, вона не була впливовою фігурою у війні. Але вона була впливовою в темі мови та в темі хейту російськомовних. І тому була ідеальною мішенню для збурення хейту. Бо насправді хейтити російськомовних не дорівнює допомозі українській мові. Це як хейтити свою маленьку зарплату — вона від того не виросте. Реальна допомога мовній ситуації передбачає якісь дії, рухи та зусилля. Просто з дивану з телефоном у руках українській мові не допомогти, на жаль. Хіба знімати якісь талановиті тіктоки з піснями.

Читайте також: Влада ігнорує голос справжньої української еліти

Така ж сама ситуація і з мобілізацією — за два роки вже сформувались табори симпатиків і антипатиків, між ними періодично бувають с*ачі, але цього замало для реального впливу на ситуацію. Схоже, русскі чекали гострих сутичок та масових конфліктів і бунтів, але якось наразі вдається балансувати на межі. І от удари по ТЦК (і підриви їх раніше за допомогою завербованих кур'єрів і підлітків) - це типу відповідь на запит справедливості "чому бусифікованих б'ють, а тецекашники не страждають". Що в результаті спрацювало — у пабліках про цю новину безліч тріумфальних коментарів у стилі "катюзі по заслузі". Але не сприймайте це все за чисту монету — з обох боків конфлікту безліч ботів та іпсошних провокаторів і підбурювачів. Вони пишуть "цих маминих черешеньок і жалюгідних сцикунів треба розстрілювати відразу коло бусів", а потім перемикають акаунт і пишуть - "та цих тецекашних сук треба вішати на тополях". І несеться так, що вже не розбереш.

Бо завдання цього всього медійного карнавалу, якому позаздрив би й сам Ієронім Босх, — поглибити розкол, який уже і так величезний. І парадоксально, навіть якщо ви маєте усі підстави стати на чийсь бік, — це програшна позиція, бо лише розхитує ще більше човен. 

Навіть якщо у вас суперблискучі метафори й вам дають колонку на "Українській правді", хейтити в ній сцикунів-ухилянтів - так собі праця. Вона гріє его в частини людей і дарує солодке самоствердження. А також поглиблює проблеми українського суспільства.

Україна, до слова, теж успішно використовує такі комбіновані іпсошні операції — недавня "Павутина", удар по літаках, мала незрівнянно більшу психологічну силу, аніж військову. Декілька літаків палали пару годин - пукани росіян палали місяць і проклинали слабкого Путіна. Блискуче.

Читайте також: Трамп каже правду: якби він був президентом у 2022 році, цієї війни б не сталося

І навіть на внутрішню аудиторію українська влада часом любить погратися такими ІПСО. Великий скандал з міністром єдності та мільярдною корупцією? Терміново (випускайте кракена) забирайте громадянство в русского попа. Чого саме зараз, а не на початку війни? Та ніхто не буде питати, просто радітимуть.