Ми точно переможемо. Головне — не забивати у свої ворота

Варто з побаченого зробити кілька важливих висновків. 

• Ідейні державники і євроатлантисти задають або визначально корегують політичний курс України. Саме на них тримається борня з Росією і громадський актив. Кожна правляча команда повинна діяти в компромісі з цією частиною суспільства. Кожне важливе рішення потребує негласної підтримки передусім саме цієї частини суспільства. 

• На протест вийшла молодь, і це означає, що і Помаранчева, і Революція Гідності були не ситуативним явищем, а відображенням сталого факту, означеного у попередньому пункті 1. 

Читайте також: Найбільший лузер в історії "картонного протесту" — Путін

• Хай у недоречній ситуації, але експериментальним шляхом вдалося довести, що сьогоднішній спротив України російському агресору був би неможливим, якби основою Української держави не була нація, у якій свідомі та небайдужі відіграють провідну роль. Україна виявилася здатною чинити опір Росії тільки тому, що з перших хвилин війни без будь-яких закликів, чи тим більше примусу, утворився негласний консенсус свідомих і небайдужих громадян та влади у боротьбі проти спільної зовнішньої загрози. Не варто порушувати цей консенсус. 

Зазначене у цих трьох пунктах кардинально суперечить стратегічним інтересам Кремля щодо України. Не відомо, чи збагнули там нарешті цю особливість нашої держави та нації, але росіяни точно будуть (а особливо зараз) розглядати будь-які масові протести тут як вікно можливостей для себе. Дуже важливо, щоб відповідні висновки зробив кожен в Україні. 

З кризової ситуації необхідно якнайшвидше вийти, проаналізувати все, що сталося, і зосередитися на головній загрозі, якою є і ще буде Росія. Буде, поки не впаде. Впасти вона зможе тільки, якщо докласти зусиль. І тут роботи вистачить для кожного. Ми точно переможемо. Головне — не забивати у свої ворота.

Джерело

Про автора: Михайло Басараб, політолог, офіцер ЗСУ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.