Портников: Без Росії ніякого фіналу війни не буде

Як і слід було очікувати, українці потрапили до чергової пастки неіснуючого вибору

Зміст

Чи погодиться Україна із фактичними умовами капітуляції перед Росією, або ж нам вдасться пом’якшити умови так званого мирного плану і зробити його більш вигідним для себе?

У тому, щоб саме ця тема обговорювалася зараз, зацікавлені практично всі політики та оглядачі. Одним потрібно відвернути увагу від корупційного скандалу, іншим — довести що нинішня влада не здатна конструктивно домовлятися з американцями. Багато хто зі звичайних людей наголошує, що українці вже не мають сили й потенціалу воювати, тому краще погодитися на будь-які умови, ніж продовжувати опір.

У цій дискусії кудись зникає найголовніше питання — а чи збирається взагалі Путін погоджуватися із будь-якими умовами миру. Зникає саме тому, що відповідь є очевидною.

Путіну всі ці перемовини нецікаві. Ну, або цікаві тільки з точки зору продовження війни під час мирних перемовин або уникнення нових американських санкцій. Тому що якщо хтось дійсно зацікавлений у завершенні війни, він погоджується на припинення вогню і вже потім проводяться мирні перемовини. Незгода Путіна із припиненням вогню і є чітким індикатором, що жодні мирні перемовини не призведуть до результату. Бо в них немає Росії та її зацікавленості.

Читайте також: "Мирного плану" не існує. Це фейк та елемент інформаційної війни

Тому нинішні перемовини очікує доля сумнозвісної угоди про мінерали. Вони відбуваються тільки тому, що Кіріл Дмітрієв підсунув Стіву Віткоффу ідіотську чернетку у сподіванні запобігти санкціям проти російської нафти. А некомпетентні співробітники Трампа вирішили підкласти на стіл американського президента цей папір, щоб догодити його марнославству і вірі, що війну можна швидко закінчити, а Нобелівську премію отримати.

Будь-яка конкретна розмова покладе край цим спекуляціям. І не тому, що угода буде підписана чи не підписана США та Україною. А тому, що будь-яку угоду не підпише Росія. А без Росії ніякого фіналу війни не буде.

Коли ж прийде момент, який Путін сприйматиме як момент завершення можливостей знищувати Україну й окуповувати її території, коли російській президент потребуватиме припинення вогню, йому не потрібний буде у цьому процесі жодний Трамп. Бо зміниться сам підхід Путіна, зміниться його риторика.

Коли це відбудеться, у якому році виникне таке вікно можливостей, сьогодні не знає ніхто — навіть сам Путін. Але це буде залежати й від західного тиску на Росію, і від української готовності опиратися агресії надалі.

Ну і від наявності здорового глузду.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів

2026, четвер

4 червня