Поле бою — ваша свідомість. І ви за нього несете повну відповідальність
Нездатність зламати оборону українського війська на фронті й нездатність зламати українське суспільство ударами по інфраструктурі примушує агресора примножувати інформаційні атаки. Принаймні тут у нього краще виходить
На мій погляд, дуже соромно було б з великими жертвами та героїзмом вистояти у гарячій війні та після цього зазнати поразки у війні інформаційній. Добровільно віддати бункерному лисому діду перемогу, яку він був нездатний отримати за допомогою тисяч танків і десятків тисяч дронів. Давайте чесно, це була б ганьба найвищого рівня й знецінення наших жертв і героїв.
Що робити очільникам держави, зрозуміло: визнати кризу й почати з неї вибиратися. Визнати помилки й почати їх виправляти.
Я про це писав багато разів, нема сенсу повторювати.
А що робити кожному і кожній з нас, ми часто забуваємо. А нам треба лише одне: не вестися на російські вкиди й не поширювати російську пропаганду. Навіть якщо там є зерно правди (завжди додають). Навіть якщо емоційно тригерить. Навіть якщо дуже хочеться.
Поле бою — ваша свідомість. І ви за нього несете повну відповідальність. Тримайте лінію, не відступайте, не кидайте позицій, інакше все посиплеться.
* Навіяно численними зойками про те, що ми програли (саме тоді, коли Сили оборони України починають домінувати у середніх і дальніх ударах), а також надзвичайно успішною російською операцією про мігрантів.
Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе