Забужко про дієвий стиль перемовин з російськими спецслужбами

... і про всі ці переливання з пустого в порожнє на тему "що сказав Трамп Путіну, що сказав Путін Трампу"*

Зміст

Є такий старий як світ чекістський прийом — за браком інших загальнодоступних джерел пошлюся на його опис в "Архіпелагу ГУЛаг" Солженіцина, у тому розділі, де він розповідає, як його ГБ вербувало в таборі (трохи на свою користь прибрехавши, бо випливлі в 1990-ті з архівів документи показали, що завербований тоді "агент Вєтров" таки "работал" і про підготовку "бандерівцями" табірних повстань оперу справно доносив, — потім ще ціла армія агентури, від "зони" до Академії наук, мала попрацювати кілька поколінь, щоб у свідомості ширнармас "відлига" з "шістдесятниками" починалася з промови Хрущова на XX з'їзді, а не з повстань у ГУЛагу!).

Але є там одне явно щире місце — де в'язня охоплює розпач від розуміння, що от він уже втретє цілком вдало (як йому здається) "відбив" ту саму пропозицію опера, пояснив, "чому" вона йому не підходить, а той, нітрохи не збентежений, заходить бубоніти по тому самому колу вчетверте — і стає ясно, що так може тривати до нескінченности, точніше до ранку, коли опер піде спатки, а в'язень - валити ліс...

Читайте також: Конфігурація "миру по-трампівськи"

Хоч би знали вони, — бідкається Солженіцин-оповідач, - шахові правила: тричі повторюється той самий хід - і нічия, кінець партії!

Але гебні пофіг на будь-які правила (стиль, естетику тощо): і сто, і двісті, і тисячу разів воно буде товкти те саме, як заїла платівка на патефоні, нітрохи не переймаючись тим, що минулого разу (як вважає опонент) цю тему вже "проїхали"...

І тому є тільки один спосіб перевести переговори з гебнею "в конструктивне русло" - і він теж описаний у таборовій літературі, тільки вже не в Солженіцина, а в чоловіка справді порядного і, на жаль, майже не знаного на Заході - Михайла Хейфеца (того, що сидів зі Стусом і Чорноволом і написав "Українські силуети").

Єдиний, за свідченням Хейфеца, певний прийом, яким можна було припинити чекістське вербувальне марудіння (а для чекіста, не забуваймо, всякі переговори - це умовна "вербовка" опонента!), - було послати таваріща майора туди, куди прикордонник зі Зміїного - рускій воєнний корабль, тільки обов'язково повним текстом! (Хейфец згадує смішний епізод, як вони всім бараком учили старого галичанина-"25-річника", колись в миру гімназійного вчителя ще віденського вишколу, якому "ці слова" ніяк не протискувались через горло, - знадобився ряд репетицій, перш ніж бідака зміг вивалити їх оперу в живі очі - і звідтоді як пошептало!).

Тільки це і працює. Доведено багато разів, слава ЗСУ - єдиному адекватному з Путіним переговорнику.

А трампи-вітькови-та-інші, за Шекспіром, bubbles of the earth - то так, для підтанцьовки. Куди корисніше знати, що німці нам "петріота" полагодили. І що "нордики" (шведи-норвеги-данці) скидаються нам на пів мільярда на американську зброю...

* Публікується зі збереженням стилю авторки

Джерело

Про авторку. Оксана Забужко, письменниця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

2026, четвер

4 червня