Про справжні причини корупції

Не усвідомивши причину хвороби лікар не може її вилікувати, а буде тільки залікувати симптоми.

Саме те, що у нас відбувається з боротьбою з корупцією

Три місяці тому ми з колегами політологами, політтехнологами проводили організаційно-діяльнісну гру з побудовою сценаріїв післявоєнної України

Для мене відкриттям було те, що корупція для України сьогодні - не стільки зло, скільки необхідний елемент існування (!) України.

Точніше, співіснування різних систем, що живуть за різними принципами й навіть у різних світах, де корупція є необхідним і єдиним елементом їх комунікацій та взаємодії (!).

Читайте також: Ми маємо дискредитовану владу

Тепер деталі.

Для початку кілька питань до вас:

1. Які стратегічні цілі України?

Ні. НАТО, ЄС — це не цілі.

Цілями можуть бути:

• якість життя громадян;
• сильна самодостатня економіка;
• домінування в окремих секторах у глобальній конкуренції або бути елементом у ланцюжку створення цінності.

В України немає (!) ні довгострокових цілей, ні стратегії, націленої на досягнення цих цілей.

І, пам'ятаєте "Країни без стратегії — є ресурсом для країн, що мають стратегію!".

2. Чому в Україні немає ні стратегії, ні стратегічних цілей?

Та тому, що нова стратегія й амбітні цілі вимагають:

• лідерів, які мислять не тактично, а стратегічно;
• зміни старої системи й створення нової, ефективної для досягнення амбітних цілей.

Україна в 1991 році отримала незалежність

Але всі держінститути, які тоді у нас були — були за своєю природою й архітектурою — радянськими, де головним бенефіціаром була комуністична партія Радянського союзу.

Люди й економіка були ресурсом для неї.

Читайте також: Система "мурчащих" разом з урядом фуксів має піти в небуття

Компартії вже давно немає. Але Інститути ніхто не перепрошивав.

Для них люди й економіка як були ресурсом, так і залишилися (!).

І цим інститутам — критично не потрібні трансформації та зміни.

Адже амбітні цілі в старій системі не досягти. 

А зміна системи — це втрата свого статусу і джерела доходу.

Старій системі не потрібні трансформації.

3. Україна живе в соціалістичній економіці чи в капіталістичній?

Відповідь очевидна — економіка ринкова.

Мільйон підприємців.

Сотні тисяч компаній, що створюють продукт, конкурують, у тому числі на зовнішніх ринках

Вам не здається шизофренією (!), що ми маємо пострадянський держапарат, який мислить у старій парадигмі з одного боку, а з іншого боку — ринкову економіку з усіма її особливостями!

І ось тут відповідь на питання джерела корупції. Стара пострадянська система не має спільних інтерфейсів з ринковою економікою.

І ось та сама корупція і зайняла роль конектора.

А тепер таке питання.

4. Чи буде успішна боротьба з корупцією в описаній системі без усунення її справжніх причин — неузгодженості інтерфейсів — соціалістичного і комуністичного?

У моєму розумінні (суб'єктивному, звичайно ж) основною причиною корупції є паразитичний державний апарат, якому не потрібні (!) реальні зміни.

Я зараз не про ТОП-чиновників, багатьох з яких давно знаю і поважаю. І які намагаються, реально, щось хороше зробити.

Я зараз про систему, яка огортає цих ТОП-чиновників у свої процеси, запускаючи все по своєму "великому колу" і зберігаючи контроль над усім.

Для мене яскравим прикладом є кейс міністра Інфраструктури Пивоварського.

На виконання рішення кабміну він створив для бізнесу кращі умови. 

Що призвело до зростання товарообігу, перевалки в портах і до зростання податкових надходжень.

Правоохоронці ж звинуватили його в завданні збитків державі (читай, чиновникам).

Справу, зрештою, закрили.

Але це яскравий приклад того, що в цієї країни немає шансу, поки не буде перезавантажена система управління країною.

Читайте також: Історія "бомби" Міндіча ще не завершилась

До основи зруйнована і побудована  за новим проєктом, створеним для досягнення стратегічних цілей країни.

Адже не потрібно нам ні стільки держінститутів, ні стільки чиновників.

Моя суб'єктивна думка — чисельність і держорганів і чиновників може бути без шкоди для країни скорочена на 70% (!)

А те, що залишиться, можна автоматизувати:

• реєстри та документообіг — на блокчейні;
• проєкти рішень, аналітика робить ШІ;
• людина тільки архітектор у такій системі й контролер.

Ось тільки один нюанс. чиновники не здатні ні розробити, ні прийняти амбітну стратегію.

Це ризик, зайва відповідальність для них.

А значить, ця стратегія має бути створена за межами контуру системи управління державою і нав'язана, бувши закріпленою законом у парламенті.

Не в цьому.

Ви, звичайно, можете зі мною не погодитися, але спробуйте мене переконати.

А поки не змінимо систему, у нас будуть постійно з кожною новою владою з'являтися свої міндічі, свинарчуки, фірташі та інші агенти системи.

Джерело

Про автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.