Прощавай, російський газ! Чому рішення про припинення транзиту — велика історична перемога

І хоча такі специфічні персонажі, як словацький Фіцо погрожують то відключити Україні електрику, то позбавити грошей біженців — можна констатувати, що ми нарешті злізли з газової голки Кремля. Це серйозна поразка Росії.

Одразу хочу сказати, що погрози Фіцо лишити нас без імпортованої електроенергетики в умовах постійного дефіциту через удари російських ракет по обʼєктах нашої інфраструктури абсолютно безпідставні. Ще 16 березня 2022 року в умовах агресивних боїв з російськими військами під Києвом — відбулась синхронізація енергосистеми України з електромережею ENTSO-E — це фізичне зʼєднання української енергосистеми з енергосистемою континентальної Європи. Тож поки Фіцо лякає українців у новорічних вітаннях до народу — ми можемо спокійно купувати все у Польщі, Молдови, Румунії й навіть Угорщини — яка найбільше любить валюту. 

Що стосується погроз позбавити наших біженців у Словаччині грошей — то є урядова програма, вона продовжена ще на рік. А ще варто зауважити, що словацькі умови не такі уже й лакшері — тому чимало біженців уже пішли працювати на заводи. Тим паче там живе чимало людей з промислового Донбасу, які мають відповідні навички. 

Відмова від російського транзиту — це перемога усіх небайдужих спеціалістів, громадського сектору та вільної преси, які послідовно доводили, що дешевий російський газик завше виходив Україні боком. 

Цей транзит дозволяв Путіну десятиліттями тримати на газовій голці Європу. Рівно ж як поширювати свою найбільш успішну ІПСО — що Україні не можна довіряти, це дуже ненадійний партнер і взагалі українці та газові технології — це як космос та дикі племена Полінезії. 

Читайте також: Кінець епохи: про зупинку транзиту російського газу через Україну

Насправді все було не так — свого часу саме в Києві проєктували основні радянські ГТС, які потім принесли Путіну та його оточенню мільярди доларів. А ще Росія щедро витягала собі кадри, які навчались саме в нашому франківському Інституті нафти та газу. 

Маніпуляція газовим питанням дозволяла Росії витягати з України важливі цінності — як то стратегічні бомбардувальники та ракети в обмін на знижку на газ. Або Янукович притиснув Харківські угоди з юридичною лазівкою для майбутньої окупації Криму — залишити Чорноморський флот РФ в обмін на знижку на газ. 

Багато хто памʼятає оті самі кабальні угоди імені уряду Юлії Тимошенко, які були підписані якраз на новий рік-2009.

Читайте також: Зупинка транзиту газу з Росії до Європи та корупція

Тоді аби продавити Київ на поступки — Газпром демонстративно прикрутив вентиль на газовій трубі. Європейський союз злякався замерзання і почав скиглити про те, що Україна не надійний партнер. Український же уряд боявся того, що кволе українське ЖКГ не витримає цих каруселей — і настане колапс. Так у Москві були підписані угоди, які стверджували за Газпромом повну монополію на постачання російського газу до України. 

Десь тоді в головах кремлівської верхівки почав зароджуватись план з окупації українських територій. Один з кращих енергетичних експертів Михайло Гончар згадує виступ російського депутата "Єдіной Росіі" Костянтина Затуліна того часу про знак, який треба подати південно-східним областям для їхнього входження до Росії. 

План був такий: відключити газопостачання до Одеси, Дніпра та Донецька, далі насолоджуватись комунальним колапсом, акціями демонстрацій. А далі — в хід мали піти колаборанти глибокого залягання: місцеві проросійські партії та агресивні парафіянини Московського патріархату. 

Довготривалий транзит російського газу був ключем входу Кремля в нашу внутрішню політику. Ця дозволяла купляти українських політиків (президентів), віддаючи їм частку від прибутку за російський газ. Саме російський газ і схема "РосУкрЕнерго" подарувала вплив і статки такому діячеві як Дмитро Фірташ. На газових потоках виріс "Герой України", який нині шукає українських радикалів та "парамілітарні українські групи" Юрій Бойко. Саме так на агресивну проросійську пропаганду мав кошти телеканал ІНТЕР. Саме так колишня "пєрвая кнопка страни" накачувала мізки громадян "безсмертними полками", Кобзоном та російськими серіалами для домогосподарок. Відтепер всього цього немає. І, сподіваюсь, ніколи вже не буде.

Читайте також: Газовий зашморг: хто відновив транзит у 2019-му?

Прикметно, що в Європі ніхто окрім російського анклаву Придністровʼя, від припинення транзиту російського газу не постраждав. І навіть офіційний Відень — одним із перших видав заяву в стилі, Боже, як добре, що ми уже не будемо сидіти на газовій голці Кремля. 

Ера "дешевого газу" газу, за який ми платили щедро зверху інтересами оборонки, безпеки та втручання у внутрішню політику — офіційно завершилась. Бо ця війна і стала можливою, що Росія зуміла накопичити мільярди нашим коштом. За фактом — це був найдорожчий газ, який можна було собі уявити. Ми заплатили за нього кровʼю, втраченими територіями та долями, розбитими на дрібні друзки. 

Які наступні виклики? Очевидно, Східна Європа буде замінювати нові ринкові моделі господарювання — і наша ціль стрибнути у цей вагон як повноцінний гравець з чіткими домовленостями та зрозумілим іміджем. 

Те, що часи змінились — свідчить і те, що Німеччина мовчить, як риба. І навіть вітає історичне рішення. Хоча свого часу колишня канцлерка Ангела Меркель якраз і поставила у залежність від російських енергоносіїв свою країну, а ще — всіляко приховувала шантаж Путіна від Європи.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.