Росія готує нову війну

Після візиту секретаря Ради безпеки Російської Федерації та колишнього міністра оборони країни Сергія Шойгу до Тегерану, видання New York Times підкреслює, що головна домовленість керівників Росії та Ірану, яка обговорювалась на перемовинах з президентом Ірану Масудом Пезешкіяном та іншими іранськими чиновниками, це допомога Ірану у його протистоянні з Ізраїлем, і звичайно мова йде не стільки про політичну допомогу, скільки про постачання необхідної для Ірану зброї. 

По-перше, Росія має розплачуватися за масоване постачання іранських безпілотників, які були настільки потрібні Москві в перші місяці російсько-української війни, а по-друге, Росія і сама зацікавлена в продовженні конфлікту на Близькому Сході який має відвертати увагу Заходу від війни в Україні та демонструвати те, що Росія залишається серйозним регіональним і світовим гравцем. 

Іран потребує російської допомоги тому, що не має ефективних систем протиповітряної оборони, насамперед для ключових об'єктів після останньої безпрецедентної атаки Ірану на Ізраїль. Тоді єврейська держава здійснила атаку поблизу ядерного реактора, який може бути використаний владою ісламської республіки для виробництва атомної зброї, і багато хто зі спостерігачів тоді вважав, що Ізраїль міг би знищити цей реактор, однак утримався від цих дій, продемонструвавши, що здатний прорвати протиповітряну оборону Ірану у найбільш чутливому для режиму місці.

Таким чином зараз, коли Іран знову готується до великої атаки на Ізраїль, керівництву країни потрібно бути впевненим в тому, що ключові для іранської держави об'єкти (мова йде насамперед про ядерні об'єкти й звичайно про той самий ядерний реактор, який може бути використаний для виробництва атомної зброї, ну і звичайно головні порти) не будуть атаковані Ізраїлем. Тому що в разі, якщо ця ізраїльська атака буде успішною, Іран, по-перше, може втратити можливості для виробництва ядерної зброї та країні не буде чим шантажувати Захід, а по-друге, позбутися можливостей для своєї економіки, тому що саме порти є ключовим для Ірану місцем перевезення вантажів, які допомагають виживати ісламській республіці в умовах безпрецедентних західних санкцій.

Таким чином візит Сергія Шойгу до Тегерана мав продемонструвати, що Росія готова не тільки продовжувати війну з Україною, але й бути активним учасником інших конфліктів, насамперед конфлікту на Близькому Сході й що альянс Росії, Ірану та Північної Кореї, за яким можна побачити тінь Китаю, це не вигадка західних політиків і медіа, а реальний союз, який працює насамперед у критичні моменти для країн, які вирішили змінити порядок у світі і нав'язати Заходу правила гри диктатур.

І як і раніше, коли Росія почала війну в Україні, зараз, коли Іран починає новий рівень конфлікту з Ізраїлем, цей союз діє саме з погляду постачання необхідних озброєнь. У Росії було все відносно гаразд із системами протиповітряної оборони, однак не було безпілотників, якими можна було атакувати українську інфраструктуру і намагатися знищити українську протиповітряну оборону, і Іран охоче надав Росії всі можливості для боротьби з українськими силами оборони, хоча досі спростовує свою причетність до російсько-української війни. Ірану ж не вистачає саме систем протиповітряної оборони, і, як повідомляють, Росія вже надала ісламській республіці ракетні установки "Іскандер" і буде продовжувати постачання зброї для того, щоб Іран міг надійно захиститися від імовірних атак Ізраїлю, і я абсолютно впевнений в тому, що як Іран не визнавав своєї причетності до постачання зброї Росії, так і РФ не буде визнавати своєї причетності до постачання зброї Ірану: це ж улюблена тактика диктаторів, говорити, що вони якраз дуже миролюбні, а ось хижий Захід постачає Україні зброю, і таким чином знищує можливості для мирних перемовин між Москвою і Києвом на російських умовах принизливої капітуляції.

Ну і тут треба також звернути увагу на ще на одну подорож секретаря Ради безпеки Російської Федерації Сергія Шойгу, яка відбувається одразу ж після його відльоту до Тегерану, адже з Тегерану Шойгу прибув не до Москви, а до Баку і провів перемовини із Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Азербайджан, як відомо, одна з небагатьох країн мусульманського світу, яка підтримує тісні зв'язки з Ізраїлем: Ізраїль постачав Азербайджану зброю, насамперед потрібну цій країні перед підготовкою до Другої карабаської війни.

У Азербайджану непрості стосунки з Іраном, хоча останнім часом Ільхам Алієв намагається нормалізувати взаємини з Тегераном і хочеться нагадати, що попередній президент Ірану загинув саме під час свого перебування на зустрічі із президентом Азербайджану, де вони відкривали важливий для співробітництва обох країн об'єкт. Але у Москви й Тегерану можуть бути побоювання, що Азербайджан пам'ятатиме про свої хороші стосунки з єврейською державою, і таким чином може приєднатися до коаліції країн, яку зараз створюють Сполучені Штати для того, щоб запобігти наслідкам можливого іранського удару по Ізраїлю.

У цій коаліції дійсно є потреба в нових учасниках, тому що поки що ніхто не уявляє собі масштабів удару з боку Ірану та його проксі армії терористичних організацій, які контролюють великі території і навіть цілі країни, такі як Ліван чи Ірак. Ну і в цій ситуації, звичайно ж, головна задача секретаря Ради безпеки Російської Федерації Сергія Шойгу - це утримати президента Азербайджану від участі у будь-якій коаліції, метою якої буде стабілізація ситуації на Близькому Сході, тому що, як я вже підкреслював, ця стабілізація ситуації суперечить плану президента Росії Володимира Путіна та його головного партнера, лідера ісламської республіки.

Можна вважати, що він буде не просто розмовляти з Ільхамом Алієвим, але й попереджати азербайджанського президента про наслідки його можливої участі у коаліції, що має захистити Ізраїль. 

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.