Що може змінити наслідки дипломатичної бійні у Білому домі

1. Нова стратегія Європи. Теоретично кожен європейський лідер мав би побачити себе на місці Зеленського. Адже питання не лише, скажімо так, у специфіці особистостей та дипломатичної роботи США або України, а і в тому, що стратегічно Трамп змінює пріоритети, і Європа має сама дбати про свою безпеку. І тому Європа має радикально і, головне, негайно збільшувати військові витрати. Нова архітектура безпеки у ЄС просто вимушена буде підтримувати безпеку України, компенсуючи втрату США, бо це в інтересах самої Європи. Бо не так багато дієздатних армій на старому континенті,  які готові гідно чинити спротив Росії.

• Хороша новина тут в тому, що переважна більшість європейських країн однозначно на боці України. Це чітко видно і по реакції європейських лідерів на події у Білому домі.
• Але погана новина у тому, що рішення свої ЄС ухвалює мегаповільно і то лише на словах (до прикладу, я вже перестав рахувати скільки разів Макрон "мужньо" оголошував про миротворчий контингент в Україні, а потім тихенько додавав – "…але ми це можемо робити це тільки під гарантії США").

Однак, сподіваюсь, що у ЄС таки зрозуміють, що вибір у них зараз дуже простий. Або ЄС має стати новим НАТО. Або ЄС просто зникне і буде поділений на сфери впливу РФ, Китаю та США.

Читайте також: Виступ Трампа у конгресі: переговори по суті ще не розпочалися

2. Рейтинги Трампа у США. Вони поки не найкращі, хоча катастрофи ще немає. Але очікування були дуже високі. Щобільше, я вже цитував дослідження, які показують, що симпатії американських виборців незалежно від партійної орієнтації у більшості чітко на боці України. Хоча точну реакцію американців саме на події у Білому домі я б не ризикував прогнозувати. Вона може бути ну дуже різною.

Звісно, російсько-українська війна — це не те питання, що в першу чергу турбує американців. Але в тим-то й проблема, що і в інших яскраво оголошених Трампом питаннях особливих перемог немає. Економіка не росте, масової втечі мігрантів не спостерігається,  Гренландія не приєднується, Канада не проситься стати 51-м штатом, Панамський канал не починає текти через Манхеттен… І як ці всі очікування реалізовувати – поки невідомо. Якщо так піде далі, тренд на падіння рейтингу може стати незворотним. Тому Трампу ще більше будуть необхідні якісь політичні перемоги. І Трамп може спробувати реанімувати "Угоду про мінерали" та дискусії про прийнятні умови паузи у російсько-українській війні.

3. Китай та Росія. Головним пріоритетом зовнішньої політики Трампа лишається стримування Китаю. Послабити Китай Трамп прагне розбивши стратегічний союз між Москвою та Пекіном. Його також цікавить доступ до ресурсів Арктики, який можна отримати в тому числі й через Росію. Однак проблема цього пріоритету в тому, що розбити союз між Москвою і Пекіном буде дуже важко. Трамп – певний виняток з американської політики і я думаю, що Путін не стане ризикувати стратегічним союзом з Китаєм заради дивакуватого Трампа, навіть якщо той погано говорить про Зеленського.

Читайте також: США не виглядають сильними

Коли стратегія на знищення російсько-китайського союзу зазнає явної кризи, Трамп буде змушений повертатися до традиційних геополітичних альянсів. Але у часовому вимірі – це буде точно нешвидко.

А загалом повторю своє особисте бачення будь-якого політика, незалежно від того в якій країні він живе і в яких обставинах працює. Результати діяльності Рузвельта, Чемберлена, Черчилля, Де Голля, Сталіна, Грушевського чи Пілсудського ми вимірюємо не тими емоціями, які вони переживали, не кількістю зібраних прокльонів чи аплодисментів, а тими країнами та тим світом, які вони по собі залишили. Це єдиний критерій, який справді чогось вартий.

Джерело

Про автора. Сергій Таран, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.