США не виглядають сильними

1. Ідея, що США мають припинити виконувати роль світового поліцейського, надзвичайно популярна серед американських громадян, бо це означає витрачати менше грошей за кордоном і більше вдома. Це одна з ключових точок політики нової адміністрації. Але така зміна викликає перехід від світового порядку, заснованого на правилах і домовленостях (який можливий лише у разі наявності загрози примусу до виконання), до світового порядку, заснованого на силі. Не будемо занурюватися у тему безпеки світової торгівлі й комунікацій, на сторожі якої стоять американські флоти, та ролі долара як світової резервної валюти. Достатньо сказати, що з вищезазначеної ідеї однозначно випливає менша роль США в європейських справах, передусім у російсько-українській війні. Скорочення американської підтримки з 2025-го і далі було визначено ще до того, як відбулися вибори.

Читайте також: Трамп — це стихія. З ним не варто боротися

2. Ідея, що головним супротивником США є Китай, давно стала мейнстримом американської думки. Ідея, що треба відірвати Росію від Китаю, щоб не допустити надмірного посилення Китаю ("зворотний Ніксон"), поділяється критичною масою американських інтелектуалів, які впливають на формування зовнішньої політики. 

Хто трохи розуміє Росію та Китай, для того ця ідея видається божевільною, але традиція "російських студій" в Америці надто москвоцентрична протягом понад пів сотні років (задовго до розпаду СРСР, згадайте промову "Котлета по-київськи" 1 серпня 1991 року), щоб побачити неможливість цієї ідеї. А загалом "зворотний Ніксон" (Ніксон свого часу доклав зусиль, щоб відірвати Китай від СРСР, але тоді вже відносини між двома країнами були надзвичайно напружені) вкладається у "сліпу пляму Заходу".

Читайте також: Зміна Зеленського не призведе до капітуляції України

3. Ідея перезавантаження відносин з Росією — ідея-фікс кожної нової американської адміністрації починаючи з 2001-го: Буш молодший, Обама, Трамп-1, Байден, тепер ось Трамп-2. Жодного разу ця ідея не спрацювала й швидко приводила до нового загострення стосунків, але кожен президент упевнений, що от якраз йому це вдасться.

4. З вищезазначених трьох ідей логічно випливає ідея віддати Україну Росії як плату за відрив Росії від Китаю, перезавантаження відносин та передачу Росії функції європейського поліцейського.

5. Водночас на столі лежить ідея проголошення великого миротворця, і для цього треба завершити війну швидко. Як завершити війну без поразки однієї зі сторін, ніхто не має жодної гадки. Російська поразка є неприйнятною через необхідність використати Росію проти Китаю, а також через ризики, які на Заході вважаються невідворотними (хоча насправді такими не є, як довів 1991 рік). Значить, вихід лише один - поразка України. Вислів "мир через силу", як виявилося, означає примус не Росії, а України.

Читайте також: Трамп хоче угоди з Україною. Колонка Віталія Портникова

6. Водночас, тиснучи на слабкого, а не сильного, на сторону, яка захищається, а не на агресора, США не виглядають сильними. Значить, треба, щоб Україна сама визнала поразку.

Отже, завдання американської адміністрації нині полягає в тому, щоб якомога швидше примусити Україну самостійно визнати поразку, цим умиротворити Росію, налагодити американсько-російські відносини й зіпсувати російсько-китайські, а також послати Європі сигнал, що відтепер вони самі мають ладнати зі своїми проблемами.

Проаналізуйте тепер всі події, слова, жести, одяг, диспозицію, стенограму, відеозапис в рамках цієї системи ідей і подумайте, які були інші варіанти, що можна було зробити не так, де втрачені нами шанси тощо. Для цього корисно поставити себе на місце кожного з учасників драми — Зеленського, Трампа, Венса — і подумати, що б ви зробили інакше, виходячи з ваших цілей та обмежень.

Джерело

Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.