Смерть у Мадриді: хто міг скинутись на гонорар кілера для Портнова?

Останній був контрольним і смертельним — один із найодіозніших проросійських політиків Андрій Портнов отримав належну плату за своє життя та вчинки. 

А чому це саме зараз? 

Одразу відкиньмо дурну конспірологію про те, що у Портнова був компромат на Зеленського і він міг його розповісти. Тут варто нагадати, що у нього ніколи не було конфлікту з нинішньою Банковою. 

Навпаки у 2019 році Портнов повернувся в Україну, буквально напередодні інавгурації Володимира Зеленського. Це викликало обурення частини суспільства, адже він залишався символом реваншу старої системи. 

Його поновлення на посаді професора кафедри конституційного права в КНУ імені Тараса Шевченка спричинило студентські протести, в результаті чого університет змушений був скасувати його призначення. Сам Портнов сприймав це як переслідування та політичну розправу. Але це була реакція низів, а от політична верхівка не звертала уваги на вчинки та заяви одіозного юриста. 

Ба більше, коли у грудні 2021 року США наклали санкції на Андрія Портнова, українська влада вдала, що повторити їх в Україні немає сенсу. Хоча у тексті санкцій від Джо Байдена було прямо написано, що станом на 2019 рік Портнов "ужив заходів для встановлення контролю над українськими судами, зміни відповідного законодавства, призначення наближених до себе осіб на високі судові посади та "придбання" судових рішень". 

У січні 2025 року тисячі українців спробували порушити питання санкцій щодо Портнова, але уряд Шмигаля дав відписку, що петиція "не містить обставин, що можуть розглядатися як підстави для застосування санкцій". 

Читайте також: Убивство Портнова: Творити бєспрєдєл можна аж доти, доки цього не зроблять з тобою

Тобто для нинішньої української влади Портнов точно не був ані ворогом, ані небезпекою. Прикметно, що учора телеграми наших очільників ніяк не відреагували на новину про ліквідацію одіозного рішали. Бо врешті й сказати нічого — у всіх своя історія з Портновим. 

Але повернімось до професійного сікаріо, і до питання про те, хто міг скинутись на його гонорар? 

Перша версія — це могли зробити росіяни. Портнов мав досить скандальний характер і вмів сваритись з опонентами на порожньому місці. Ця людина не так давно вписалась в скандал з Рамзаном Кадировим через кілька телеграм-каналів, які належали його цивільній дружині Анастасії Валяєвій. Портнов як ні сіло ні впало почав публікувати приватну інформацію про членів родини Кадирова — це порушення всіх неписаних правил, що опонентів ми критикуємо, але в родинні справи не ліземо. Тому можна припустити, що російська агентура в Іспанії вирішила прибрати ворога через кровну помсту. 

Утім є друге припущення і воно цілком лягає в офіційну версію іспанської поліції, що Портнова вбили за "борги". Не секрет, що покійник все життя займався специфічним бізнесом. Суть його полягала в тому, що правою рукою на політичного чи бізнесового опонента накладали санкції та порушували кримінальну справу, а ліва рука — пропонувала все це вирішити за гонорар. Один дзвінок умовному пану з Банкової, й ти знову — вільний, неушкоджений, але з меншою кількістю доларів на рахунку. 

Цілком можливо, Портнов загрався у всі ці ігрища і перетнув певні червоні лінії. Бо останні кілька тижнів на дотичних до Банкової телеграм-смітників було чимало погроз, що ось-ось і будемо накладати санкції на деяких українських контрабандистів. Зазвичай, це наші люті українські дядьки, які перемогли у природному відборі тяжких 90-х років, і на якомусь етапі вони самі офігіли від таких масштабів здирництва та залякування. 

Тому урешті замовники не пошкодували на якісного і професійного кілера. Зважте, що це не два ідіоти ГРушники "Петров" та "Боширов", які так поїхали труїли колишнього агента ГРУ Сергєя Скрипаля так, що наслідили на пів Європи, та виставили російські спецслужби на посміховисько. 

Читайте також: Портнов закінчив, як Ескобар

Дивна річ, але попри обіцянки Портнова укласти списки на ліквідацію українських активістів та розв'язати питання "порохоботів" — у нас не бракує тих, хто співчуває колаборанту.

Бачила кілька плачів від політичних мужів з демократичного табору, що малолітні доньки Портнова бачили, як тато "приліг" на асфальт під школою відпочити вічним сном. Насправді кілер дочекався, поки діти зайдуть до школи. 

Друге, всі ці доньки ходять до школи, де вартість навчання коштує 19 тисяч євро. І це кошти за схематози та здирництво та залякування як не санкціями, то спробами брудно відібрати чуже майно. Щобільше — це гонорари Росії за розхитування всіх інституцій української держави протягом останніх 15 років — коли Портнов виріс у вагому фігуру нашої політики. 

Портнова прикінчили так, як роблять в класиці наркокартелів Латинської Америки. Не знаю, якої національності той сікаріо на мотоциклі — але дай Боже йому багато років життя, бо він серйозно допоміг нашій безпеці та обороні. Може, він просто хотів грошей, але ефект метелика просто неймовірний. 

В інтернеті не бракує інтервʼю дітей Пабло Ескобара зі скаргами про те, як вони не могли купити квитки на літак, не могли повернутись до Колумбії й часто змінювали прізвища. Бажаю того ж донькам Портнова — бути скрізь чужими. Може, врешті зрозуміють, чому їх татка ліквідували як сміття. 

Читайте також: Чорна мітка. І не тільки для Портнова

Прикметно, що в жодному телеграмі покровителів Портнова не було вечірнього відео чи переможного поста. Думаю, наші державні мужі задумались, що розкішна вілла в багатому районі Іспанії не гарантує, що тебе не зустріне якісний професіонал, у якого рука не здригнеться. А ображених та злих з кожним днем стає все більше. 

Глибоко начхати на дітей колаборантів та зрадників, бо через них у 40 мільйонів немає життя, поки вони влаштовують свої дупи в країнах, які аж кишать базами НАТО. 

Подумайте про тих дітей, чиїх батьків мали ліквідувати або ліквідували за "списками", які складав Андрій Портнов перед повномасштабним вторгненням. В кожному українському місті, яке пережило окупацію не бракує свідчень про те, як окупанти дуже точно знали кожну адресу, де живе український ветеран, проукраїнський активіст або журналіст. 

Життя і смерть Андрія Портнова показують, що служба "русскому миру" ніколи не завершується хепі-ендом. Фінал завжди один — твоя смерть стає приводом для радості тих, кого налигачем та  прикладами женуть у бік Росії. 

В іншому вимірі Портнов міг використати свої справді геніальні юридичні навички на службу Україні. Утім тоді він був би пересічним державним службовцем, а не олігархом в Мадриді. 

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.