"Справжнє путінське замкнене коло": Портников про удари України по російських НПЗ

Звісно, чиновники говорять, що пожежу вдалося легко ліквідувати, однак є очевидним, що можливості цього нафтопереробного підприємства, одного з найважливіших для галузі, тепер сильно підірвані, до того ж ще й ударами по транспортній інфраструктурі Ленінградської області, яка використовується для перевезення нафтопродуктів.

Також удари по залізничній інфраструктурі відбулися на лінії Орел-Курськ, яка використовується Збройними Силами Російської Федерації для війни проти України. І це велика комбінована атака, яка також визнається російськими джерелами.

Попри спроби Москви применшити результати цих атак, є очевидним, що російська інфраструктура, як нафтопереробна, так і залізнична, продовжує потерпати від українських атак. І таким чином виявляється, яким би це не було неприємним сюрпризом для президента Російської Федерації Путіна та його співвітчизників, що війна на виснаження може діяти в обидва боки.

Ми вже неодноразово говорили, що нафтопереробка Росії зараз зазнає серйозних проблем, попри спроби відремонтувати ці можливості, які були знищені під час українських атак. І індикатором того, що у росіян дійсно виникають серйозні проблеми, став той факт, що Російській Федерації довелося збільшити продаж нафти до Індії. І, звичайно ж, за зниженими цінами, просто тому, що російські нафтопереробні комбінати не здатні обробляти такої кількості нафти, яка зараз в Російській Федерації.

Є абсолютно очевидним, що якщо війна буде продовжуватися, Росія буде продовжувати втрачати свою нафтопереробну галузь, а деякі нафтопереробні заводи взагалі можуть перетворитися на руїни й вже ніколи не будуть відновлені. Доведеться будувати нові підприємства, однак для цього потрібно, щоб був мир. А якраз про мир у політичному керівництві Російської Федерації навіть не замислюється на цьому етапі війни. І виникає питання, чи виникнуть такі плани у Путіна в осяжному майбутньому.

А зараз можна сказати, що тоді планів на розвиток не буде у російської нафтопереробної промисловості. А без російської нафтопереробної промисловості, без російської нафти, російський президент не зможе довго продовжувати війну на виснаження проти України. Справжнє путінське замкнене коло.

Ну і, звичайно, удари по залізниці: є досить важливим, щоб українські безпілотники могли паралізувати відразу два види сполучень у Російській Федерації. По-перше, це залізничне сполучення, бо цим сполученням користується російська армія. І, звичайно, чим менше залізниць будуть працювати у європейській частині Російської Федерації, тим швидше в Москві змушені будуть замислитися про паузу у російсько-українській війні.

Ну, і авіаційне сполучення. Враховуючи розміри території Російської Федерації, кожне закриття аеродромів у зв'язку з атакою українських безпілотників - це серйозні втрати для економіки, для туристичної галузі, взагалі для самої російської логістики. Тим більше важливо паралізувати авіаційну галузь тоді, коли президент Сполучених Штатів Дональд Трамп робить кроки назустріч обом диктаторам - і Путіну, і Лукашенку.

Адже, рішення американського президента скасувати санкції проти Білоруської державної авіаційної компанії "Белавіа" створює для Російської Федерації можливості легально отримувати потрібні деталі для ремонту авіаційного флоту зовсім не тільки в Білорусі, але й в Російській Федерації - просто "Белавіа" буде посередником для "Аерофлоту" та інших російських авіаційних компаній, а також отримувати необхідні частини для роботи військово-промислового комплексу Російської Федерації, для воєнних російських літаків. Адже ми з вами розуміємо, що велика частина запчастин для літаків може бути товарами подвійного призначення. І цим, поза сумнівом, скористається Путін після того, як Трамп створив необхідні умови немов би для Лукашенка.

І таким чином у Росії не має бути ілюзій, що навіть, коли у Вашингтоні створюють умови для того, щоб авіаційна галузь Російської Федерації могла вийти з коми, щоб було відремонтовано більше цивільних і воєнних літаків, щоб Росія могла продовжувати свою війну проти України, щоб таких ілюзій, знову таки, не було, потрібно, щоб російські аеропорти не працювали в режимі нон-стоп, щоб повітряний простір Російської Федерації виглядав не дуже безпечним для польотів, як цивільної, так і воєнної авіації Росії, цієї самої авіації, яка бомбить майже щодня мирні міста України й тепер, після відповідного рішення Білого дому, отримує більше можливостей для таких бомбардувань.

І в цій ситуації, звичайно, удари по нафтопереробному комплексу Російської Федерації мають позбавити цю авіацію грошей для війни. Удари по залізниці мають позбавити російську армію можливості перевозити вантажі й окупантів на українську землю, там, де йдуть найзапекліші бої між російськими та українськими військами.

А появи українських безпілотників поруч з аеропортами Російської Федерації мають примушувати росіян закривати повітряний простір і відмовлятися від рейсів, тому що навіть відремонтований за сприянням Трампа літак може нікуди летіти, коли безпілотник чатує в небі.

І ми прекрасно розуміємо, що і самі росіяни будуть зараз використовувати ці можливості у небі Центральної Європи, засилаючи безпілотники то до Польщі, то до Румунії, щоб також примушувати наших союзників закривати свої аеропорти й щоб підривати економіку тих країн, які нам допомагають. Так що, росіянам, якщо ми хочемо вижити у війні на виснаження, потрібно платити тією ж монетою.І пожежа у Кіришах - яскрава ілюстрація, що така відплата агресору може відбуватися і бути успішною.

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.