Спроба конспірології. Зустріч на Алясці як ідентифікація Путіна

Так от, як вам таке пояснення - Трамп просто хоче особисто пересвідчитися, що він дійсно розмовляє з людиною. Причому саме з тією людиною, яка дійсно самостійно та одноосібно приймає рішення у Московії. 

Можливо, Віткофф сумнівався, що йому приводили на зустрічі оригінального Пу. 

Можливо, з ним у Москві зустрічалися кожного разу різні двійники. Які постійно кудись виходили під час перемовин, або їх видавала неоднакова манера поведінки, тембр голосу, навіть запах чи несвідома "аура".

Те саме про дзвінки Путін — Трамп: різні двійники від різних "башт Кремля" могли по-різному себе поводити й говорити різні речі — тому що неможливо тримати у пам’яті усі дрібні деталі.

Читайте також: Про нову спробу відновити роман Трамп — Путін

Відповідно, якісь раніше проговорені, але важливі моменти – просто "губилися" під час наступного дзвінка. Це свідчить про те, що або співбесідник має катастрофічні провали у пам’яті, або це просто інша людина. Або навіть "штучний інтелект", і цього не можна виключати. Але кожна сучасна модель галюцинує.

І коли подібні сумніви накопичуються і питання "Так, а з ким я розмовляю?" стає вже більшим, ніж "конспірологія", – ось тоді й пропонується жива зустріч "очі-в-очі". Під час такого офлайн-діалогу можна врешті розвіяти підозри або їх підтвердити. Тому що за фізичної присутності неможливо змахлювати та підмінити людину на говорящу ляльку. І можна вимагати прийняття негайних рішень – без можливості "проконсультуватися": "все вирішуємо тут і зараз". 

І саме для цього вищі політики так часто проводять особисті зустрічі.

Канали комунікацій можуть контролюватися – не тільки друзями чи ворогами, але також власними підлеглими. Які, у кращому випадку, будуть писати про це книжки. У найгіршому – негайно зливатимуть інфу ворогам. 

Офіційні контакти – довготривалі та неефективні, справжній сенс дипломатичних повідомлень потрібно розшифровувати та вгадувати. А на особистій зустрічі "off-record" можна сказати як воно є – без ризику публічного скандалу.

І ще під час особистих зустрічей вирішується проблема "цар несправжній": навіть найкращий двійник навряд чи зможе повністю скопіювати оригінала. А навіть якщо таке і трапиться – двійник ніколи не буде приймати ключові рішення та давати урочисті обіцянки, дивлячись партнеру в очі: буде всіляко крутити та уникати, "мені треба подумати", "мені треба попісяти", "відкладімо це питання до наступної зустрічі" тощо.

Уся ця моя теорія непрямо підтверджується заявою Марко Рубіо, що "зустріч матиме ознайомчий характер, під час якої містер Трамп прагне дати власну оцінку ситуації".

Оце Рубіо фактично спалив справжню мету зустрічі: Трамп хоче просто переконатися, що "цар справжній". І що саме оці умови справжні. І що вони стабільні, що з ними можна працювати далі й нести їх Україні та Європі.

Читайте також: Пастки Аляски

Так, фактом зустрічі Трамп легітимізує міжнародного садиста-терориста. Але Трампу вочевидь набагато важливіше знати "еталонну" позицію від справжнього самодержця країни рабів.

Але таке пояснення все ж не дає відповіді, чому переговори відбудуться не на нейтральній території, а на території противника Московії.

Адже США – все ж союзник України, надає нам зброю, якою ми вбиваємо росіян, а на московське царство США наклали доволі болючі санкції. 

Запишемо у загадки.

Але впевнений, що усі ці розмірковування виявляться зрештою неважливими, оскільки зустріч на Алясці (якщо відбудеться) - війну не припинить. 

І не дуже цьому допоможе. 

Тому цей допис не стільки про двійників у топполітиці, скільки про їхню довіру до сучасних каналів комунікацій: все одно доводиться діяти "дідівськими" методами – стара добра "особиста зустріч": ідентифікація — автентифікація — авторизація.

*Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.