Стратегія "пощастить" — завжди гра на зниження шансів

Ресурси, які вийшли на ринок до початку війни на Близькому Сході, тільки зараз доходять до споживачів. Саме вони поки що тримають систему від різкого обвалу.

Те, що ми бачимо сьогодні — це лише ціни на нафту, газ і добрива.

Наступний етап — дефіцит.

І його неможливо швидко закрити. Нарощування нових потужностей — це щонайменше пів року. 

При цьому навіть припинення бойових дій не гарантує відкриття протоки. Іран буде використовувати цю ситуацію як інструмент тиску, вимагаючи поступок, на які США, Ізраїль і країни затоки не готові легко піти.

У такій реальності російський ресурс виглядає не політичним вибором, а єдиним швидким "рятівним колом" для частини ринку.

Європа в цей час буде змушена концентруватися на порятунку власної економіки — і стане одним із головних лузерів.

Читайте також: Трамп vs Іран. Тільки Бог знає, на скільки це затягнеться

Паралельно американські запаси озброєння, виснажені війною на Близькому Сході, не зможуть у потрібних обсягах постачатися в Україну.

І це створює для нас ідеальний шторм.

• Менше зовнішньої підтримки.
• Більше ресурсів у ворога.
• Вищий глобальний тиск.

У таких умовах є лише одна стратегія — максимальна мобілізація власних ресурсів і їх ефективне використання.

Це має бути нашим пріоритетом.

Ми не можемо продовжувати жити з розрахунком "якось пропетляємо".

Можливо, і "пропетляємо"

Але стратегія "пощастить" — завжди гра на зниження шансів.

І з кожним днем їх стає менше.

Джерело

Про авторку: Агія Загребельська, українська юристка, державна уповноважена Антимонопольного комітету України (2015–2019 рр.), директорка з питань партнерств і співробітництва РЕБ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.