Тиснути потрібно на агресора. Тиснути потрібно саме на Росію

Тривогу президента Трампа можна зрозуміти. До початку повноцінної передвиборчої кампанії залишилося усього кілька місяців — і багато ознак свідчать про можливість "синьої хвилі" демократичного успіху. І Трамп точно не бажає, щоб під час цієї кампанії республіканцям згадували про обіцянку президента швидко завершити російсько-українську війну. Навпаки, на передвиборчих мітингах він мав би демонструвати успіхи своїх миротворчих зусиль.

Проте наскільки логічним є продовжувати звинувачувати у затягуванні процесу обидві сторони — жертву та агресора? Зрештою, це російські війська просуваються по українській території й вимагають від Києва відвести свої війська з регіонів, які весь світ визнає невіддільною частиною України. Зрештою, це російський президент вважає за можливе створювати умови для справжньої гуманітарної катастрофи в українських містах. Зрештою, це Росія вимагає від України відмовитися від власних уявлень про майбутнє.

Читайте також: Дві дати завершення війни. Коли це все-таки завершиться?

Якщо тиснути на Україну – чого можна досягти? Які рішення має ухвалити українська влада, щоб допомогти завершенню війни? Припинити опір російській агресії? Погодитися, що Росія має отримати стільки території, скільки бажатиме Путін? Відмовитися від суверенітету?

Слова про те, що Путін може завершити цю війну так само легко, як він її почав – не образ, а реальність. Якщо російський президент з тих чи інших причин вирішить, що "потрібно просто перестати стріляти", війна завершиться без всякого тиску на Україну. І відкрию секрет, який, очевидно, не сподобається американському президентові. У такому випадку Путін обійдеться без посередників. Йому просто не потрібен буде Трамп.

Тому тиснути потрібно не на обидві сторони. Тиснути потрібно на агресора. Тиснути потрібно саме на Росію. Потрібно допомагати Україні, запроваджувати нові санкції для подальшого виснаження і краху російської економіки, надати Києву далекобійну зброю для знищення російських стратегічних обʼєктів і "похорону" нафтопереробної промисловості Путіна. І ось тоді зʼявляться передумови для миру – може, не за чотири місяці, важливі для президента США в контексті передвиборчої кампанії. Але – зʼявляться!

Ідея тиснути на обидві сторони конфлікту – очевидна помилка. Як помилкою було сподіватися, що відновлення російсько-американських контактів на вищому рівні та поїздки спеціальних представників Дональда Трампа до Москви сприятимуть готовності Путіна завершити війну. Адже російський президент звично сприймає будь-яке бажання розмовляти й домовлятися як ознаку слабкості й   можливість обманути та "дотиснути" противника. І саме такий розвиток подій ми й спостерігаємо останній рік.

Але помилки для того й роблять, щоб їх згодом виправляти. Якщо Дональд Трамп дійсно бажає, щоб його миротворчі зусилля принесли результат і він міг нагадати про цей результат – тобто завершення російсько-української війни – під час передвиборчої кампанії республіканців, тоді він має точно усвідомити, що йому робити.

Не погрожувати Україні та Росії тиском за чотири місяці, а тиснути на Путіна вже зараз. Тиснути так, щоб у російського президента не залишилися б ніякої альтернативи рішенню перестати воювати, вбивати й обстрілювати.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів