То що буде з гривнею?

У результаті це стало однією з основних причин, чому курс гривні дійшов до 42 гривень за долар. Де не був вже дуже-дуже давно. І в принципі не такий і великий рух. Всього лише кілька відсотків. Поза тим, маємо вперше за довгий період переживання звичайних українців з приводу національної валюти. Українців, які вже звикли до керованої гнучкості курсу. Яка у 2025 році фактично означала керованість. Без гнучкості. 

Фішка лише у тому, що цей рух був на абсолютно порожньому місці. Про що мова?

МВФ дійсно виступає за девальвацію гривні. Але це не новина. Вже понад рік МВФ у комунікації з українцями наголошує, що його турбує дуже фіксований курс. І що це зазвичай погано закінчується. І що фінансувати дефіцит бюджету було б легше, якби гривня девальвувала. Тоді просто міжнародна допомога конвертувалась би у більшу кількість гривень. 

Власне тому МВФ у його прагненні трохи послабити гривню (відсотків на 10 щорічно) завжди підтримував Мінфін.

Отже, МВФ давно хоче девальвації. Але чи змінило це щось? Ні. Нацбанк не йде тут назустріч МВФ.  Позиція Нацбанку ґрунтується на тому, що він відповідає за інфляцію. А додаткова девальвація означатиме додатковий тиск на ціни. Тим більше, що гривня і так поступово девальвує відносно євро, адже бувши прив’язаною до долара, падає разом з ним відносно європейської валюти. А оскільки нашим основним торгівельним партнером є Європа, то власне саме відношення гривні до євро важливе для бізнесу.

Читайте також: Чи розуміємо ми природу інфляції?

Ще один аргумент тих, хто каже, що гривня занадто сильна – шалений торгівельний дефіцит цього року. Ми набагато більше імпортуємо ніж експортуємо. І зазвичай в такі моменти країни девальвують свої валюти. Щоб вирівняти ситуацію. Проте і тут є контраргументи. Адже девальвація не зможе допомогти зменшити торгівельний дефіцит. Який у нас дійсно рекордний. І рекордний він через високий імпорт. Експорт лишається сталим і коливається разом із врожаєм, що коливається разом із температурою на полях. Але чи можна скорегувати наш імпорт? Що там тягне його вгору? Виявляється, що дуже мала його частка зреагувала б на зміну курсу. Маємо дуже велику частку воєнного імпорту. І того імпорту, що забезпечує або відновлення, або побудову нових енергетичних потужностей.

Що дійсно допомогло б притримати імпорт, так це податки. Дуже дивно, коли у нас досі діють пільгові умови на імпорт електроавтомобілів. Під час війни. Так само під час війни ми дозволяємо собі не оподатковувати посилки від китайців, підтримуючи таким чином китайського виробника, який своєю чергою підтримує воєнну машину Росії. 

Під час війни на виживання не тільки пільги є недоречними. В принципі логічно було б ввести збільшене оподаткування на непродуктивний імпорт, що потім виливається в активне преміум споживання. Але ж це непопулярно…

До речі, так само як непопулярна і девальвація гривні…

Так чи інакше, попри бажання МВФ, рішення про курс приймає саме Нацбанк. Принаймні, поки у нього достатньо резервів. А всі прогнози кажуть, що резервів у НБУ найближчим часом тільки побільшає. Якщо, звісно, не зірветься ідея репараційного кредиту. Бо тоді невизначеність значно зросте. Але поки базовий сценарій говорить про те, що Мерц і компанія знайдуть аргументи для бельгійців (тим більше виходу то особливо і немає іншого) і Україна отримає гарантоване фінансування на наступні 2-3 роки.

Отже, рішення буде приймати Нацбанк. Тиснути на який МВФ під час війни не буде. Тим більше незалежність регулятора то дуже важлива історія і для самого МВФ. А Нацбанк в останній комунікації чітко сказав, що буде продовжувати попередню політику щодо курсу…

От власне і все…

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.