Трамп, Путін і досьє Стіла

Воно відомо як "Досьє Стіла" або "Trump-Russia Dossier". Ці збори розвідувальних звітів стали одним із найсуперечливіших документів у сучасній світовій політиці.

Досьє склав колишній офіцер британської розвідки MI6 Крістофер Стіл у період із червня по грудень 2016 року. 

Стіл очолював компанію Orbis Business Intelligence і був найнятий фірмою Fusion GPS - спочатку на замовлення республіканських опонентів Трампа, потім Національного комітету Демократичної партії та виборчого штабу Гілларі Клінтон.

Документ містить серію вибухових тверджень: 

• про багаторічне "культивування" Трампа російськими спецслужбами (!);
• про компрометувальні матеріали в руках Кремля;
• про координацію між передвиборчим штабом Трампа та Москвою, а також 
• про секретні зустрічі радників кандидата з високопоставленими російськими чиновниками.

Попри всі спроби дискредитувати досьє, численні розслідування — Мюллера, Сенату, спецслужб — підтвердили ключову тезу: Росія системно (!) працювала на перемогу Трампа, а його команда це вітала.

Що встановлено документально:

1. Пол Манафорт, голова передвиборчого штабу Трампа, передавав внутрішні дані кампанії Костянтину Кілімніку — людині, яку Міністерство фінансів США офіційно ідентифікує як агента російської розвідки(!!!). 
2. Згідно із санкційним повідомленням Мінфіну США від 15 квітня 2021 року, Кілімнік передав ці дані безпосередньо російським спецслужбам. 
3. Майкл Флінн, радник з нацбезпеки, таємно обговорював зняття санкцій з російським послом ще до інавгурації, а потім збрехав ФБР. Визнав провину.
4. Роджер Стоун координував з WikiLeaks публікацію викрадених російськими хакерами листів Демпартії. Засуджений, потім помилуваний Трампом (!).

Дональд Трамп-молодший, Джаред Кушнер та Манафорт зустрілися в Trump Tower з російською юристкою, пов'язаною з Кремлем, після обіцянки "компромату на Клінтон". Трамп-молодший відповів на цю пропозицію: "If it's what you say I love it" ("Якщо це те, що ти кажеш — я в захваті"). 

Сам Трамп публічно закликав Росію (!) знайти "30 000 зниклих листів" Клінтон. Протягом п'яти годин після цієї заяви російські хакери вперше атакували особистий сервер Клінтон — це зафіксовано у доповіді Мюллера. 

Досьє стверджувало, що кремль має компромат на Трампа — (!)  зокрема, записи з номера готелю "Ріц-Карлтон" у Москві. 

ФБР не змогло це підтвердити. Але й спростувати — теж.

Незручні факти:

• Трамп жодного разу публічно не критикував Путіна, навіть коли американські спецслужби одностайно підтвердили російське втручання (!).
• У Гельсінкі 2018 року Трамп став поруч із Путіним і заявив, що вірить йому більше, ніж власним спецслужбам (!).
• Трамп намагався повернути Росію до G7, знімав санкції, затримував військову допомогу Україні (!).
• Трамп 34 рази відмовився відповісти на питання слідчих Мюллера, посилаючись на "провали в пам'яті". 

Україна в центрі схеми

Досьє містить пряме твердження: команда Трампа погодилася "відсунути" питання російської інтервенції в Україну як виборчу тему в обмін на підтримку Кремля (!!!).

Чи це правда? Ми не знаємо напевно. Але ми знаємо, що сталося потім:

2019: 

• Трамп заблокував $400 млн військової допомоги Україні, вимагаючи "послугу" - компромат на Байдена. 
• Управління урядової підзвітності США (GAO) офіційно визнало це порушенням закону. Це призвело до першого імпічменту. 

2024: 

• Трамп заявляє, що закінчить війну "за 24 години", не пояснюючи як — і чиїм коштом. Його віцепрезидент Венс відкрито виступав проти допомоги Україні (!).

Чому це важливо зараз

Доповідь Дарема 2023 року, яку республіканці подавали як "реабілітацію" Трампа, насправді підтвердила головне: 

• ФБР мало достатні підстави для розслідування. Так, були процедурні порушення. Так, досьє використовували неохайно. 
• Але сама загроза — координація між американським політиком і ворожою державою — була реальною. 

Розслідування Мюллера встановило: "Російський уряд сприймав, що йому вигідне президентство Трампа, і працював на цей результат. Кампанія Трампа очікувала електоральної вигоди від інформації, викраденої та оприлюдненої завдяки російським зусиллям". 

Двопартійний звіт Сенатського комітету з розвідки (майже 1000 сторінок) підтвердив: контакти між командою Трампа та російськими агентами були "безпрецедентними" і становили "серйозну контррозвідувальну загрозу" (!!!).

Це не "полювання на відьом". Це констатація факту.

В мене немає експертизи перевірити всі факти, але я спираюсь на офіційні документи й публічні матеріали із США (вище за текстом посилання). Можна зробити такі висновки:

• досьє Стіла — класичний приклад "сирої розвідки": суміш точних сигналів, дезінформації та шуму. Його цінність — не в конкретних деталях, а в загальній картині, яка виявилася тривожно точною. 
• Росія дійсно мала операцію впливу. Трамп дійсно був її бенефіціаром. Його оточення дійсно контактувало з росіянами та дійсно брехало про це.

Мене життя навчило довіряти логіці у незрозумілих ситуаціях: "шукай кому вигідно". І зв'язок тут очевидний.

Незалежно від верифікації кожного пункту досьє, патерн поведінки Трампа щодо Росії та України є послідовним і задокументованим (!)

Будь-яка українська стратегія має враховувати ризик: 

• США під керівництвом Трампа можуть прийняти рішення, вигідні Москві, без видимої зовнішньої причини. 
• Чи це результат компромату, ідеології чи бізнес-інтересів — для практичних цілей не має значення.

Важливо розуміти — Америка так і не отримала відповіді на ключове питання: чому Трамп поводиться з Путіним так, як не поводиться з жодним іншим лідером? 

Досьє Стіла пропонувало одну версію відповіді. 

Вона не доведена. 

Але й альтернативного пояснення немає.

А для країни, яка воює з Росією, це зовсім не академічне питання.

Джерело

Про автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.