Турбота — ліки проти розпачу
Дивуєшся, як, попри війну, наші люди скрізь зайняті турботою
Як скрізь прагнуть побудувати свій маленький затишок, свій маленький сад божественного чогось. Як багато місць по всій країні — невеличких готелів, кавʼярень, крафтових майстерень всього-на-світі - розкидано по українських містах і селищах.
Це все вимагає турботи, мільйонів мікрозусиль — це все можливо тільки якщо є ось це: "попри все, не опускаємо рук", "попри все, не впадаємо у відчай". Турбота — ліки проти розпачу.
Читайте також: Україна не є "анти-Росією". Це Росія є анти-Україною
Воно все живе, попри присутність найбільш некрофільської танатократичної сили поруч, яка будь-що хоче це вбити, вирвати з корінням.
Російська божевільна пʼяна безтурботність — це заперечення самої думки про те, що щось у цьому світі залежить від нашого зусилля і нашої опіки.
Але, попри все, турбота проростає. Продовжується. Живе. Не зупиняється.
Про автора. Володимир Єрмоленко, письменник, голова Українського ПЕН
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе