Твердження про те, що Путін хоче перемовин, алогічне

Мовляв, російський диктатор уже може розказати своєму народу, що і "молоді республіки порятував", і що сухопутний коридор в Крим прорубав, і що ЗАЕС тепер все загарбане може забезпечити енергетично. І навіть мобілізація йому не дуже допоможе, бо ми знищили велику кількість російської техніки…

Те, що Путін може створювати паралельну реальність, в це охоче вірю.

Але категорично не вірю в те, що він хоче переговорів, які звузять його стратегічний маневр. А це — не просто про Україну. Якщо згадати відому Мюнхенську промову Путіна (в інтервʼю про Мюнхен було побіжно згадано), то ціль Москви не просто дестабілізувати ситуацію у регіоні, а відновити свою домінівну роль у країнах колишнього Варшавського договору.

Читайте також: Вагітність Третьою світовою

Путін хоче визнання і покори, він хоче впливати на частину світу і сидіти поряд з президентом США та очільником Китаю. Щоб разом "на трьох" заправляти світовим порядком "в нових реаліях", як він часто каже.

З цієї точки зору Путіну жодні перемовини найближчим часом не потрібні (особливо до визначення переможця в Білому Домі). Щобільше, не виключено, що Росія в період найзапеклішого політичного протистояння в США, спробує піти ще на більшу ескалацію, понижуючи шанси нинішньої демократичної адміністрації на перемогу та стискаючи механізми швидкого реагування в період президентської кампанії.

Читайте також: Росія переходить на рейки страху і доносів

А вже наступного року Путін, ймовірніше за все, дійсно слатиме гінців, щоб вийти на двосторонню, а, можливо, і тристоронню зустріч у форматі Росія-США-Китай. Щоб закріплюючи свої тактичні успіхи, говорити про розширення впливу, на частину Європи, включаючи Україну.

Зрештою, кореляція цього сценарію залежить від того, чи (і як) це розуміють на Заході, та чи готові вони допомагати нам (і собі теж) цей сценарій поламати.

Саме так, якщо коротко, я бачу розвиток подій найближчого року.

Тому слова "Путін посилає сигнали про переговори" для мене виглядають як мінімум алогічними. Особливо з вуст досвідченого українського дипломата, з яким я знайомий років 20, якщо не більше.

Але подивимося у 2025-му, чия теорія була ближчою до реальності.