Україна отримала добро від США на удари по російській нафті?

Хто досі не зрозумів: українці з бойовим досвідом — наш найкращий товар на експорт та геополітики зі стратегій. Тому варто нарешті перестати боятися рейтингів військових та того, що хтось із них таке піде штурмувати перші поствоєнні вибори. 

Поки в Дубаї тривав переполох родичів українських корупціонерів та криптовалютників, українські спецслужби під шумок провели кілька знакових операцій, які ставлять російські потужності війни під загрозу. 

Не секрет, що періодично й адміністрація Джо Байдена, і вже Дональда Трампа забороняла нам бити по російських НПЗ. Наприкінці лютого пані посол України в США повідомила що Київ отримав демарш від Вашингтону за удари по нафтобазі в Новоросійську ще в листопаді 2025 року. Причина була така, що негоже бити по казахських інвестиціях, де є частка суто американського бізнесу. 

Утім ніхто не говорив нічого про інший нафтовий термінал у Новоросійську "Шесхаріс", який цілком належить росіянам. Тож безпілотники українських спецслужб добряче підсмажили цінний російський актив. Що приємно — ще й уразили військові кораблі, радар наведення 30Н6Е2 комплексу С-300 ПМУ-2 Фаворит, зенітний ракетно-гарматний комплекс Панцир-С2 — тобто все те, що прикривало російські гроші на війну. 

Читайте також: Щоб підготуватися до можливих війн, союзникам варто направити своїх військових в Україну

Термінал "Шесхаріс" — це великий морський комплекс для приймання, зберігання і відвантаження нафти та нафтопродуктів на танкери. Цей обʼєкт відіграє ключову роль в роботі Новоросійського морського порту і всієї експортної інфраструктури півдня країни. Зараз бухта залита нафтою — і ніхто уже нічого не пакує на чорний експорт. 

Тож шумок війни на Близькому Сході сильно допоміг українцям дістати те, що справді болюче бʼє по Росії. І поки вся увага світу прикута до Моссаду та Дубаї, можемо робити своє. 

Ще одна цікава історія трапилась біля берегів Мальти. Там затонув підсанкційний танкер Arctic Metagaz. Росіяни це уже підтвердили і заявили, що напад нібито здійснили з узбережжя Лівії "безекіпажними катерами України". Все, що було в Триполі — там і лишається, українські спецслужби не коментували цей епізод. 

Але судячи з реакції Путіна — це добрий удар по його кишені. Адже сучасних танкерів для перевезення зрідженого газу у Росії не так багато. А враховуючи, що це судно було підсанкційне і плавало під російським прапором, навіть складно сказати, хто прийме його на ремонт. 

Якщо все це скласти разом — США готуються до зустрічі із Сі Цзіньпіном у квітні. Китай кинув виклик Вашингтону у питанні монополії на нафту на газ? Вашингтон показує, що і сам не проти переділити ринок під себе. Головний зиск для нас — у цій зарубі США уже не проти, аби ми виносили на території Росії те, що є чисто російськими інвестиціями. А в угарі репетиції Третьої світової, — хто знає, чий там безпілотник полетів із території Лівії на російські судна. 

Читайте також: Кінець стратегічного ресурсу Путіна

Ситуативно в найближчі тижні Росія отримає певну кількість грошей від своєї нафти. Щось Індія купить, яка скаржиться, що у них проблеми на тлі перекриття Ормузької протоки. Щось таки купить і Китай, який користується знижками росіян по повній. 

Утім поки є карт-бланш на саме наші удари по російській нафто-газовій інфраструктурі, треба користуватись ним і випалювати на території Росії все, що тільки можна. З приємного — офіційно підтверджено, що у Новоросійську пошкоджено фрегат "Адмірал Ессен", який неодноразово запускав по нас "Калібри".

Якщо вже вриватися у Третю світову, то точно не аутсайдерами. 

Проблеми Ірану щиро радують, бо тривалий час це був справді найбільш небезпечний союзник Росії у війні проти нас. Саме іранські шахеди є великою проблемою на фронті, і в тилу. Саме комбінація ракет та півсотень дронів — новітніх розробок іранських фахівців перетворила нашу минулу зиму на курс екстремального виживання. Тому бажаємо Ірану повернення в камʼяний вік, а нам своє робити — притискати російський флот до стінки у Новоросійську і спалювати нафту на експорт для Китаю. Як не дивно, — тут ми із США ситуативні союзники.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка, головна редакторка сайту espreso.tv

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.