
Військове рішення цього конфлікту існує. Тільки ви боїтесь його побачити
У дискусіях навколо інвазії Московської федерації в Україну давно загадково зникло словосполучення "міжнародне право"
Замість злочину ведення агресивної війни, обговорюється:
- хто більше страждає, вбиваючи українців,
- хто краще танцює Большой балет,
- чия проза ХІХ сторіччя найбільше вчить гуманізму,
- у кого менш легітимний президент,
- на кому найгірше сидить костюмчик.
Якщо в стосунках приватних осіб пропозиція (давай спочатку поїмо твоє, а потім кожний своє) вважається старим пласким жартом, чому вона має сприйматись серйозно на рівні стосунків держав?
Читайте також: Мирна угода можлива лише з тим, хто веде проти нас війну
Замість припинення вогню на 30 діб маємо псевдоприпинення на 30 годин, коли ніхто і нічого не припиняє. Здогадка: далі буде пропозиція вічного 30-хвилинного миру, яку московити порушать на 29-й хвилині. А то на них НАТО нападе.
Колись ліричні герої О'Генрі зауважили, що є кілька тем, в яких розбираються всі. Це спорт, медицина і бізнес.
Я б додав четверту — миротворчість. Чим далі персонаж знаходиться від лінії зіткнення, чим менше він знає про стосунки українців з московитами та про методи ведення сучасної війни, тим легше йому чи їй закликати до миру. Хоча в тих же американців є перевірені та цілком робочі теорії конфлікту. Але практикам бракує розуміння локального контексту. Військове рішення цього конфлікту існує. Тільки ви боїтесь його побачити, мої любі постгерої...
Про автора. Віктор Пушкар, соціальний психолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.



- Актуальне
- Важливе









