Як допомогти бізнесу

Прозорі правила діяльності, ефективне правосуддя, адвокатський захист, справедливе розслідування – здається не повний перелік дій, які постійно супроводжують підприємницьку діяльність.  Звичайно, немає однакових справ і унікальних способів вирішення тих чи інших проблем. Якщо почати розбиратись – можна зрозуміти наступне. Загалом: понад 600 000 кримінальних проваджень відкрито з лютого 2022 року по липень‑серпень 2023, без урахування 2024 та початку 2025. Якщо врахувати 2024 – початок 2025 років, реальна цифра легко перевищує 700 000. Різні тематичні категорії (ухиляння, воєнні злочини РФ, дезертирство/СЗЧ, колабораціонізм та шахрайство) дали десятки тисяч окремих проваджень, що закладає підґрунтя для загальної масивної цифри. Власне проти бізнесу  - 2023 рік — рекорд: відкрито 43 138 кримінальних проваджень — найвищий показник з 2012 року. 2024 рік (до середини липня) — вже 23 971 провадження, у яких згадані 2 839 компаній. За 2023 рік кількість справ проти бізнесу зросла у 2,6 раза, порівняно з попереднім роком. ≈80 % цих справ не доходять до вироків або закриваються без рішення суду. Часто компанії фігурують у Єдиному реєстрі, навіть якщо провадження закрили — ця інформація залишається, що впливає на репутацію.

Правники та підприємці говорять, що кримінальне право – найменш реформована частина правової системи України.  Ще з часів проголошення незалежності так вийшло, що кримінальне право стало інструментом вирішення політичних та економічних проблем. З його допомогою також зручно перерозподіляти власність, створювати нові проблеми для підприємців.  

Правники, вчені-правознавці давно б'ють на сполох щодо деградації системи кримінального права України. Найповніше така деградація проявляється у сфері кримінального процесу. 

Так, кримінальну справу легко порушити, але вона може тривати все життя, оскільки нещодавно терміни попереднього розслідування скасували.

При цьому, як зазначає київський адвокат Денис Ненов, ускладнює цю проблему закон, який вимагає відкривати кримінальне провадження та здійснювати розслідування за будь-якою заявою, навіть якщо вона не містить об'єктивних даних про злочин. Тобто слідчий має провести повноцінне розслідування не для доказу злочину, а його відсутності. Як результат – слідчі органи перевантажені й у таких умовах неможливо якісно та ефективно розкривати злочини. Це посилює корупційні ризики, оскільки потерпілі змушені шукати шляхи для мотивації слідчого займатися їхньою справою.

Це суперечить базовим настановам європейської правозастосовчої практики: сам факт знаходження людини під слідством вже передбачає обмеження її прав та полегшує вжиття примусових заходів проти бізнесу. У 2023 році український Форбс зазначав, що в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом.  Траєкторію кримінальної справи в Україні часто порівнюють із потягом, який їде в одному напрямку – до засудження за будь-яку ціну. Перша зупинка поїзда – автоматичне вжиття забезпечувальних заходів. Як тільки порушується кримінальна справа, а порушується вона легко та практично безконтрольно, автоматично слідує звернення за забезпечувальними заходами. Насправді це або руйнація бізнесу, або його передача своїм людям. Надіємось, що нова Рада з підприємництва зможе розв'язати ці питання.

Як повідомляв Форбс, у 2023 році Concorde Capital Ігор Мазепи анонсував створення антирейтингу правоохоронців та суддів, які використовують повноваження з незаконною метою. На підтримку ініціативи Мазепи виступили 42 підприємці, які опублікували Маніфест на захист 42 статті Конституції. Серед них – власниця фармкомпанії "Фармак" Філя Жебровська, гендиректор "Агромат" Сергій Войтенко, засновник "Текстиль-Контакт" Олександр Соколовський, фаундер компаній FinStream та Cronvest, голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк та інші.

Незаконне кримінальне переслідування бізнесу охоплює деколи необґрунтовані обшуки, арешт активів, допити без доказів. Насправді часто ігнорують документи, які підтверджують законність дій.

Особливий інструмент тиску – запровадження внутрішніх санкцій проти бізнесу та його власників, часто безпідставно та з прозорою метою вилучення такого бізнесу.

Яскравий приклад – історія з Костянтином Жеваго та компанією Ferrexpo AG. Не дивно, що Ferrexpo направила позов до інвестиційного арбітражу, як і інші компанії, банки та їх  власники, які постраждали від довільного втручання. В цьому напрямі пішли такі як Сенс-банк та люксембурзький власник компанії Моршинська, цілий ряд приватних власників бізнесу, іноземні компанії.

Важливо в теперішніх умовах забезпечення інвестиційного арбітражу як дієвого інструменту із протидії неправомірному вилученню власності. Українські великі підприємства активно ним користувалися, подаючи позови до Росії у зв'язку з експропріацією українських активів у Криму. Зараз сама Україна найчастіше виступає відповідачем. Можна з упевненістю сказати, що шанси позивачів у таких справах є кращими, тим більше, що Україна свого часу підписувала напевно найсприятливіші для інвесторів у міжнародній практиці договори про захист інвестицій. Передбачалося, що це ще один фактор для нашого входження до цивілізованої Європи.

Інвестиційні арбітражі мають достатній досвід і кваліфікацію для того, щоб кваліфікувати дії влади як незаконні, у тому числі й з погляду базових постулатів кримінального права.  

Важливо не допустити ситуації, коли передбачуваним результатом буде присудження величезних компенсацій коштом українського бюджету. І тут таїться найбільша несправедливість. Ті люди, які під виглядом кримінального переслідування та внутрішніх санкцій відбирають на свою користь бізнес, отримують всю вигоду, а всі витрати у вигляді компенсаційних виплат перекладають на пенсіонерів та бюджетників.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, голова Комітету з питань фінансової та банківської діяльності Федерації роботодавців України, академік НАН України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.