Як інстаграмниці керують НАТО і Радбезом ООН від імені України

Здавалось би у такій ситуації — українська сторона мала випустити на міжнародні майданчики краще з кращого. 

Але... Україну в НАТО поїхала представляти українська блогерка Раміна. А на Радбезі ООН (за живого і здорового посла Сергія Кислиці) виступала позаштатна (!) радниця Андрія Єрмака Даша Зарівна. 

Одразу спойлерну, що нічого не маю проти розважальних ютубів, фешн-журналісток і радників політиків. Утім світ явно повертається до консервативної політики та класичної дипломатії. Тож поява на важливих зустрічах людей без статусу і профільного досвіду — точно не наш варіант, коли наша перемога виглядає специфічно: жертвуємо або суверенітетом, або територіями. 

Читайте також: "Фергі-тайм" для Банкової. Чи світять нам прориви у мирному плані Трампа?

Почнемо зі зустрічі з Марком Рютте з різного штибу тіктокерами, які навіть сильно не знімають контент про реалії війни. Вона була присвячена 1000 днів повномасштабної війни. І виникає питання, а чи таке представництво нам треба у час, коли є проблеми на Покровському напрямку?  І врешті — настільки адекватно українські організатори використали вікно в насиченому графіку генсека Альянсу?

Марк Рютте — досвідчений європейський політик, один з небагатьох, котрого щиро поважає новообраний президент США Дональд Трамп. Не так давно вони мали зустріч у Флориді, де накидали намітки нової європейської системи безпеки. То чи справді туди мали б поїхати саме тікток-війська. 

Блогерка Раміна їздила в штаб-квартиру НАТО, де розказала про те, що буде пропонувати Рютте якісь ідеї. Найцікавіше в її рефераті — Раміна не дуже розуміє, як саме НАТО ухвалює рішення щодо передачі зброї. Хоча про це чимало розповідали колишні міністри Дмитро Кулеба та Олексій Рєзніков. 

З початку повномасштабного Раміна знімала інтервʼю з військовими, хоча раніше її цікавив російський шлак. 

Але чому до Брюсселя не поїхали воєнні кореспонденти, топові волонтери та військові — які цілком собі претендують на лідерів суспільних думок?

Що може нарадити Раміна Рютте? Про якість інтиму після 40? Чи познайомити з Вєрою Брєжнєвою? Чи пожалітись на РХП і схуднення? Таке собі. Навряд чи весь цей шлак цікавить генсека НАТО, коли мова іде про майбутніх захист Європи від Осі зла. 

Рютте з його досвідом, впливом та доступом до Трампа — міг би бути нашим другом, але йому пропонують клоунаду із "Холостяка" та "Плейбою".

Тому, коли після такого представництва лідерами думок — МЗС видає заяви, що нас не чують і пропонують сурогати НАТО — є питання і до самої України. 

Читайте також: Єрмак у Вашингтоні: що вирішили

Те ж саме про засідання Радбезу ООН і виступу позаштатної радниці Єрмака, яка певний час очолює ініціативу з повернення дітей. Нинішня ООН — ще той звіринець, але наш ворог Росія відправляє туди кращих і зубастих представників — часто не тільки з високим дипломатичним рангом, а й погонами спецслужб. 

Якщо якась пані хоче займатись дипломатією саме там — їй варто визначатись, чого вона хоче більше: телеграмів Банкової, комунікаційних кейсів про "фортецю Бахмут" чи реальної роботи з нуля як дипломата. 

Коли захисники такої дипломатії з народу і простих облич з інстаграму прибігають і кажуть, а що там ваші Олексії Гончаренки та Кислиці, які теж виступають по світу і, мовляв, не дають своїм маскулізмом дорогу талановитим жінкам — хочу нагадати факти. 

Проблема не в статі, питання в тому, що є криза державного управління — і вгору полізло те, що не мало там бути. 

В чому різниця між Гончаренком, Кислицею та Зарівною з Раміною? 

Олексій Гончаренко — не раз вигравав вибори в окрузі. Він член фракції Європейська Солідарність, член української делегації у ПАРЄ, президент Комітету ПАРЄ з міграції, біженців та переміщених осіб. Тобто особа з мандатом та статусом для представництва України закордоном.

Читайте також: Може, припинімо експерименти над собою?

Сергій Кислиця — кадровий дипломат, міжнародний правник, з 20 лютого 2020 року — постійний представник України при Організації Об'єднаних Націй. На відео з виступу Зарівної видно, як він ставиться до таких сюрпризів: без ентузіазму.

Далі. Чому у нас дипломати рівня Чалого, Пристайка та Кулеби не в професії в часи війни, але є зелене світло подругам і знайомим?

Гарний урок про те, що шоубізнес має лишатися у себе вдома. Бо коли він сідає на голову державі — так недовго втратити її назавжди. 

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.