Єрмак у Вашингтоні: що вирішили

Видання The Wall Street Journal повідомляє про перші перемовини представників українського президента Володимира Зеленського з командою новообраного президента США Дональда Трампа. Мова йде про візит до Сполучених Штатів очільника Офісу президента України Андрія Єрмака. 

Попри те, що із Єрмаком до США прибула група українських урядовців, видання говорить саме про його візит, як представника Зеленського, і нагадує, що перед зустріччю із командою Трампа Андрій Єрмак у Флориді зустрівся з очільницею трампівського апарату Сьюзан Вайлс.

Зустріч у Вашингтоні з політиками та чиновниками, які, ймовірно, визначатимуть зовнішньополітичний курс Трампа, що пов'язаний з російсько-українською війною, була більш ніж представницькою. Єрмак говорив із відставним американським генералом Кітом Келлогом, який номінується Трампом на посаду представника президента США з російсько-українського врегулювання. У цій розмові також брав участь Майк Волтц, який Трампом бачиться, як його новий радник з питань національної безпеки. До розмови, що мені здається теж дуже цікавим, приєднався новообраний віцепрезидент США Джей Ді Венс, який також відзначився багатьма антиукраїнськими заявами.

Однак все це був передвиборчий період, а зараз, я б сказав, така висока концентрація осіб, які претендують на власну роль в адміністрації Трампа з питань національної безпеки та із припинення російсько-української війни, свідчить про серйозну зацікавленість у таких контактах не тільки з боку Офісу українського президента, але й з боку оточення новообраного президента Сполучених Штатів.

Що можна сказати за підсумками цих зустрічей принаймні так, як це можна зрозуміти з публікації у The Wall Street Journal та інших західних видань, які розповідають про цей візит? 

Почалася так звана гра у конструктивність. Тобто з боку Києва не висловлюється жодних сумнівів необхідності досягнення миру, але це має бути стабільний мир, але не якесь перемир'я, яке може призвести до нової війни. 

За великим рахунком, це відповідає інтересам адміністрації Трампа та нового американського президента. Бо якщо буде якесь перемир'я, яке під час його каденції знову перейде у велику війну, то це свідчитиме про нездатність Трампа як перемовника домовитися з приводу якихось конкретних питань.

Кіт Келлог висловив підтримку ідеї подальшого постачання зброї Україні, яке зараз відбувається в останні тижні перебування при владі чинного президента США Джозефа Байдена. Келлог вважає, що посилення позиції України на фронті сприятиме посиленню позиції Трампа на перемовинах з Володимиром Путіним.

Разом з цим підкреслюється, що ідея України відносно приєднання її до НАТО не зустріла розуміння у нового американського президента. Але це навряд чи можна назвати сенсацією, тому що раніше у планах Келлога та інших американських політиків з табору Дональда Трампа взагалі висловлювалися ідеї запропонувати Росії замороження євроатлантичної інтеграції України в обмін на припинення війни.

Здається, що у Вашингтоні досі багато хто щиро вважає, що саме євроатлантична інтеграція України стала приводом для путінського нападу, а не навпаки. Сама ідея того, що Путін не зможе окупувати Україну в разі її вступу до НАТО, і примушує російського диктатора так вперто виступати проти можливості євроатлантичної інтеграції України. Але у будь-якому разі питання навіть не в тому, що таке ставлення з боку представників адміністрації Дональда Трампа є великою сенсацією, а у тому, що євроатлантична інтеграція України не викликала великого захоплення й у чинної адміністрації Джозефа Байдена.

Хоча б тому, що у США насправді немає великих можливостей досягти консенсусу серед союзників з приводу євроатлантичної інтеграції України. А ідея про те, що Сполучені Штати можуть просто примусити всі країни НАТО погодитися з їхньою думкою, якщо вони проявлять політичну волю, — черговий міф, якій не враховує того, як ухвалюється рішення у демократичному світі.

Звичайно, у Вашингтона є серйозні важелі впливу на союзників, але це неважливо, коли певні уряди вважають, що в разі вступу України до НАТО їм загрожує ядерний конфлікт з Російською Федерацією. Що американці тут можуть протиставити, щоб заперечити, я б навіть сказав, екзистенційні побоювання тих, кого вони насправді мають захищати за допомогою ядерної парасольки?

Але тут є інша проблема, яка полягає у тому, що в адміністрації Дональда Трампа ніхто й "зеленного поняття" не має, як реально закінчувати російсько-українську війну, які мають бути запропоновані гарантії безпеки Україні, щоб це був сталий мир, який не призвів до нової великої війни в часи перебування Дональда Трампа на посаді президента США.

А що такого можна запропонувати Росії, щоб президент РФ Володимир Путін, який зараз здійснює наступ на українські території та сподівається послаблення Сполучених Штатів у часи Дональда Трампа, дійсно зупинив російсько-українську війну? І чим таким можна налякати російського лідера, щоб він погодився з ідеями та умовами команди Трампа?

На всі ці питання відповідей немає не тому, що хтось їх не бажає шукати, а тому, що їх просто політично не існує. І тоді єдиною відповіддю залишається ця сама гра у конструктивність, яку продемонстрували представники української делегації під час розмови з представниками Дональда Трампа у Вашингтоні. "От, ми за справедливий мир, ми підтримуємо ваші мирні зусилля. Давайте їх досягати, ми будемо тільки вам допомагати!". 

А як? Тільки проблема у тому, що в таку гру можна грати не тільки вдвох, але й втрьох.

Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков якраз в дні перебування української делегації у Вашингтоні в інтерв'ю телекомпанії CNN підкреслив, що у Кремлі готові вивчити пропозиції Дональда Трампа щодо закінчення російсько-української війни, але не збираються відступати від своїх принципових позицій. Що це означає? Це також величезне питання. Бо що Росія залишить серед своїх принципових позицій, а від чого відмовиться, можна буде зрозуміти тільки після початку перемовного процесу, якщо він дійсно почнеться.

Але те, що у Кремлі також готові грати з Трампом у конструктивність та вивчати його пропозиції, створює складну ситуацію для нового американського президента. Він пропонуватиме Москві, пропонуватиме Києву – всі вивчатимуть й погоджуватимуться, але щось реальне і здійсненне, таке, щоб дійсно закінчило війну, у Трампа просто відсутнє. 

І це є величезною проблемою першого періоду його президентства, яке пов'язано не тільки з закінченням російсько-української війни, а й з будь-якими питаннями зовнішньополітичного треку для нового президента США. Ніхто не буде намагатися з ним посваритися, але й ніхто не буде розуміти що ж таке він має в кишені, якого такого має "витягнути кролика", щоб закінчити всі ці конфлікти, які вже зараз вважаються прелюдією до Третьої світової війни. І новому американському президенту треба буде постаратися, щоб ця війна дійсно не почалася в час його другої каденції.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.