Як треба розуміти слова Путіна "вся Україна — наша"

Усім уже зрозуміло, що Росія веде проти України не одну, а три окремі війни: на землі — вздовж лінії фронту, у повітрі — ракетами та дронами, а також в інформаційному просторі.

Це різні війни, які мають спільну мету: зламати волю українців до спротиву, щоб вони самі почали тиснути на владу з вимогами здатися Путіну.

Будь-який публічний виступ Путіна — лише один з актів інформаційної війни проти України. Росія не може перемогти наших військових на фронті. Вона не може знищити ракетою кожен будинок, школу чи дитячий майданчик у всіх містах. Але, за задумом Кремля, ці хаотичні атаки мають створити потрібний інформаційний фон: мовляв, опір не має сенсу, і єдиний шлях до припинення жахіть — вимагати від влади капітуляції.

У цьому контексті слова Путіна про те, що "вся Україна — наша", — це не політична заява і не геополітичне бачення. Це — ще один інформаційний снаряд. Його мета — вразити психіку, а не аналітичне мислення. Це спроба посіяти страх, зневіру і втому.

Всі виступи Путіна щодо України, без винятку — про одне: змусити українців повірити, що їм не лишилось іншого вибору, як здатися. Російському диктатору хочеться, щоб йому вірили українці, яких він щодня намагається вбивати.

Тому не варто шукати прихованих сенсів у його словах. Там немає нічого, окрім чергової суміші брехні, залякування та маніпуляцій. І не буде.

Кожного разу, коли в новинах читаєте чергове: "Путін сказав…" — просто згадайте: Путін завжди бреше. І брехатиме далі.

Спитайте, наприклад, в іранців. Лише кілька місяців тому Путін підписав із Тегераном договір про стратегічне партнерство в обмін на постачання "шахедів". Як їм тепер — з таким "партнером"?

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.