Як у Східній Європі знаходять та знешкоджують російську пропаганду

Серед усіх загроз це питання вважають одним з найсуттєвіших. І наводять лише офіційні дані, згідно з якими 1,5 мільярда доларів Росія щорічно інвестує у пропаганду. 

Саме у Чехії її  слід помітний. І в країні, де українських біженців під час війни найбільше за пропорцією до населення, через це настрої також коливаються.

фото: Ольга Крупник

З червня по серпень 2025 року три редакції — "Наш вибір" (Польща), Pro UA (Чехія) та "Новини зі Словаччини" у спільному проєкті системно моніторили російські фейки й маніпуляції. 

З редакторкою чеського видання Наталкою Агарковою зустрічаємось у Празі. За майже чотири роки життя тут вона зіштовхнулась і з шаленою підтримкою, з агресією, підігрітою  російською пропагандою. Її команда якраз  вишуковує, досліджує та виявляє джерела ворожої дезінформації. Переважно це маленькі сайти чи медіаресурси, слід яких читається, але довести щось важко. Та багато скандалів чи конфліктів, що стосувались українських біженців, роздмуханих цими ресурсами, перегукувались у трьох країнах і мають певні лекала подачі такої інформації.

Найчастіше наративи, які просуває Росія в Чехії та сусідніх країнах, журналісти яких брали участь у дослідженні, зводяться до кількох:

• привілеї для біженців — скажімо, у школах чи медичному обслуговуванні;
• українці як загроза — наприклад, розгул злочинності. Хоча у самій Чехії за статистикою більшість злочинів з іноземців вчиняють словаки;
• дискредитація армії, як от масове дезертирство чи корупція; 
• маніпуляції історією та символами. У Польщі — скажімо, тема Волинської трагедії. У Чехії — звинувачення в "українізації шкільних підручників". 

Та попри усі застороги — цифри та факти говорять інше. Зокрема, наведені міністерством праці та соціальної політики Чехії.  У третьому кварталі 2025 року українці сплатили податків і внесків на 8,2 млрд крон, отримали державної допомоги на 3,9 млрд крон. А ще буде проблема із браком кадрів, — якби українці раптово виїхали з Чехії.

фото: Ольга Крупник

Але мета цих дискредитацій — не порівнювати реальні цифри та факти, а зобразити українців як загрозу для сусідніх європейських суспільств. Для цього використовують різні методи — від постановок, фейків до перекручувань та виривання із контексту. 

Все це часто підхоплюється радикальними місцевими політиками, які набирають політичні бали на збуренні та незадоволені суспільством.

Найперше фейки з’являються у Польщі,  а потім мігрують, інколи видозмінюючись у сусідніх країнах, адаптуються під місцеві болючі точки. Хоча є й такі універсальні, які майже у незміненому вигляді "мандрували" між країнами.

Онджей Кундра, журналіст та заступник головного редактора авторитетного чеського журналу Respekt, що займається розслідуванням. Його спрямування — якраз дезінформація. Багато років досліджує російський вплив на Чехію. І намагається ідентифікувати людей та гроші, які стоять сайтами російської пропаганди. Він полює на "велику рибу". Найяскравіший кейс - Voice of Europe —  англомовний сайт, який довгий час працював як новинний ресурс із європейською тематикою. Спочатку він позиціювався як платформа про політику та суспільні теми, але з часом значна частина його контенту стала антиукраїнською, антиміграційною та євроскептичною.

Чеська контррозвідка встановила, що за мережею стоїть Віктор Медведчук і його оточення, зокрема медіапродюсер Артем Марчевський — обидва фігурували в санкційних списках за просування проросійської пропаганди. Сам сайт, зареєстрований у Празі, нібито фінансувався через структури, пов’язані з ними.

У 2024 році Чехія внесла Voice of Europe до свого національного санкційного списку як частину мережі впливу, спрямованої на підрив суверенітету України та дестабілізацію ЄС. Пізніше Європейський Союз розширив санкції на цей ресурс і пов’язаних з ним осіб — Медведчука і Марчевського. Це включало замороження активів та заборону на транзит/в’їзд у країни ЄС.

Цей випадок є прикладом інформаційної операції, яка використовувала медіаресурс для поширення дезінформації та впливу на суспільну думку в ЄС, в тому числі щодо війни в Україні. Через це ЄС і окремі держави запровадили санкції проти сайту й пов’язаних із ним осіб з метою захисту інформаційного простору від зовнішнього впливу.

І це верхівка айсберга. 

Але на крок швидше у контрпропаганді проти російської адженди, як гідра, з'являються статті, сайти, відео, ботоферми з антиукраїнськими наративами. І це щоденна копітка робота.

Seznam.cz — це місцевий чеський "гугл", який у самій Чехії популярніший за Google.  Водночас це одна з найбільших цифрових платформ у Чехії, яка відіграє помітну роль у протидії дезінформації, зокрема пов’язаній з війною Росії проти України та темою біженців. Компанія поєднує технологічні інструменти з редакційною роботою, щоб обмежувати поширення фейкових і маніпулятивних матеріалів.

фото: Ольга Крупник

Платформа ідентифікує сайти, які систематично поширюють дезінформацію, і знижує їхню видимість у пошуку або повністю виключає з новинних стрічок і рекламної монетизації.

Seznam активно співпрацює з чеськими аналітичними центрами, журналістами та фактчекінговими ініціативами, які спеціалізуються на виявленні проросійських наративів і фейків. Особлива увага приділяється фейкам про українців у Чехії — зокрема наративам про "зловживання допомогою", "привілейоване становище" або "загрозу для безпеки". Такі матеріали аналізуються або спростовуються у журналістських публікаціях, щоб зменшити їхній вплив на громадську думку.

У підсумку Seznam розглядається в Чехії як важливий гравець у захисті інформаційного простору: не як орган цензури, а як платформа, що обмежує поширення системної дезінформації, підтримує перевірену журналістику та сприяє підвищенню медіаграмотності суспільства.

Ця боротьба постійна, і попри дискусії у суспільстві та окремих політиків, Чехія поки все ж залишається у першій лізі допомоги українцям та Україні. І не лише на рівні державних інституцій, але й серед простих чехів.

Як приклад — цьогорічний збір грошей на генератори для України, організований ініціативою Dárek pro Putina, за лічені дні перетнув позначку у 100 мільйонів крон. І це за тиждень!  Збір стартував 21 січня 2026 року у співпраці з МЗС України та українським посольством у Празі. Уже зібрано Це понад 5 млн євро. Серед донорів понад 75 тисяч людей.

фото: Ольга Крупник

Спеціально для Еспресо

Про авторку, Ольга Крупник, головна редакторка телеканалу Еспресо

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.