За стіл з нелюдом Путіним не гидує сідати не лише Гутерреш

"Нєкто" Гутерреш приїхав до Путіна на китайський "Клуб друзів миру" і скуштував під камери коровай, не виключено, випечений з краденого українського хліба. На Саміт миру, який пройшов у червні у Швейцарії він особисте запрошення не прийняв, а до військового злочинця Путіна приїхав.  

Гутерреш – колишній лідер португальських соціалістів і нинішній генсек ООН, тобто уся ця ганьба щось символізує. Що саме? 

Нічого нового, про все це говорилося неодноразово, але схоже, тут можна говорити про підсумкову крапку.

По-перше, ООН — структура, яка давно зазнала переродження і нині лікування її уже неможливе. Це ж не тільки про Україну, про знущання в Радбезі рашиста Небензі не лише з міжнародного права, а й з людини як біологічного виду. А згадаймо, як співробітники ООН (не одиниці, а сотні!) в Газі брали активну участь в геноциді 7 жовтня 2023 року. А оонівські "миротворці", які прикривають біля своїх постів людожерів Хезболли від ударів ізраїльтян, які намагаються очистити  південний Ліван від цієї напасті? ООН – капут. Схоже, це стає одним з ключових гасел сучасності. 

По-друге. Поняття "мораль" остаточно залишило сферу міжнародної політики. Воно там взагалі-то від найдавніших часів нечастий гість, але після жахів Другої світової війни був недовгий (максимум 20 років) період, коли про це можна було говорити без гіркої іронії. Потім наївні люди кілька десятиліть ще  жили спогадами та надіями. Тепер їм не залишилося місця. 

За один стіл з нелюдом Путіним, по якому плаче нюрнберзька шибениця, не гидують сідати не лише Гутерреш, а й лідери держав, які представляють половину людства і третину світової економіки. Це треба прийняти як даність – і діяти відповідно.

Читайте також: Чому Гутерреш поїхав у Казань?

По-третє. Зброя тотального нищення перестала бути запобіжником проти глобального конфлікту і кінця людської цивілізації. Вона перетворилася на інструмент забезпечення вседозволеності для таких монстрів, як Росія і КНДР: вони можуть чинити, що завгодно, а відповісти їм адекватно – зась. Згадаймо тільки оту замішану на страху і ревнощах істерику з приводу більш ніж гіпотетичних розмов щодо обманутої Будапештським "меморандумом" України, яка могла б повернути собі ядерну зброю. 

Вихід з цієї абсолютної несправедливості є лише один: людству треба винайти новітню антизброю, яка нікому не загрожуватиме смертю, але буде здатна будь-яку ядерну потугу гарантовано помножити на нуль.

… Що й казати, нашим дипломатам не позаздриш, вони перетворилися на "асенізаторів 21 століття" - з таким лайном мати справу... Але тут ради немає: Треба. І ще. Нас врятує не ООН, не НАТО, Україну спасе її народ – українська політична нація. Протягом десяти років вона робила це не раз. Спасе і нині, і надалі спасатиме.

Джерело

Про автора. Сергій Тихий, український журналіст, головний редактор Головної редакції оперативної аналітики Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ"

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.