Заява Кулеби щодо умов перемовин з РФ збиває планку, з якої виступає Путін та Лавров. Колонка Віталія Портникова

Заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби щодо умов перемовин з РФ стала справжньою сенсацією в інформаційному просторі нашої країни. Проте з такими заявами українські керівники виступали й раніше. Саме необхідністю створити коаліцію країн, яка б погодилася з українським баченням закінчення війни, і пояснювалася необхідність проведення Саміту миру у Швейцарії.

Ще однією важливою умовою для того, щоб перемовини з Росією відбувалися очільник українського зовнішньополітичного відомства називає успіх на полі бою. Про це також завжди говорили керівники України, зокрема підкреслювали, що перемовини з Росією можливі тільки у разі, якщо Україна зможе відновити свої міжнародно визнані кордони, а Росія буде готова до перемовин, з точки зору поваги до міжнародного права.

Якщо ми уважно подивимося на цю заяву міністра закордонних справ України, то побачимо, що сенсації там шукати не варто. Кулеба у своєму інтерв'ю часопису Foreign Policy лише повторив українську позицію щодо бачення перемовин з Росією. Також він нагадав, що РФ може стати учасником перемовин тільки після того, як на першому Саміті миру у Швейцарії (до речі, на ньому очікується присутність президента США Джозефа Байдена) будуть ухвалені спільні вимоги більшістю країн, які візьмуть участь у такому представницькому зібранні, до агресора щодо бачення умов для закінчення війни.

Однак ми маємо нагадати, що РФ не просто не запрошена на Саміт миру у Швейцарію, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров рішуче відмовився від участі у такому саміті під час зустрічі з представниками Швейцарської конфедерації. А пізніше він назвав Швейцарію ворожою країною. Ба більше, Росія здійснює власні дипломатичні зусилля, щоб зірвати Саміт миру, зокрема за допомогою свого важливого союзника – КНР. У Пекіні підкреслюють, що будь-які рецепти закінчення війни, втім це визнає і Дмитро Кулеба, можливі тільки за умови, коли у перемовинах беруть участь країни, які є учасниками такого збройного конфлікту. Тоді вони й пропонують, а тут вже інша позиція, ніж в України, провести конференцію за участю України та Росії, а Китай зробити майданчиком для проведення такої зустрічі.

Очевидно, що у такій варіації мова йде швидше про фіксацію статус-кво, тобто контролю РФ над тими українськими територіями, де зараз перебувають російські війська. Не забуваймо, що Володимир Путін сподівається під час ймовірних наступальних дій російської армії захопити ще якусь частину українських земель і, звісно, також перейти до процесу їх анексії, як це вже відбулося із Кримом, Донецькою, Луганською, Херсонською і Запорізькою областями.

Росія, як відомо, також постійно говорить про перемовини, але російське уявлення про перемовини діаметрально протилежне тому, про що говорять у Києві. РФ під перемовинами бачить насамперед капітуляцію України, демілітаризацію нашої країни, погодження України з російським статусом анексованих українських земель, а також ухвалення політичних рішень, які допоможуть Росії у майбутньому захопити всю українську державу. Важливою умовою для перемовин з Україною росіяни називають нейтральний статус нашої країни, який раз і назавжди поставить крапку на євроатлантичній інтеграції України. І це також важливий момент підготовки російської держави до ліквідації українців, що потрібно усвідомити.

Тож, чому міністр закордонних справ України робить заяви, які очевидно не будуть акцептовані агресором? Це абсолютно логічна дипломатична позиція. Навіть якщо погодитися з тезою, що Росія та Україна навряд чи в осяжному майбутньому зустрінуться за столом для перемовин, а я взагалі вважаю, що ця війна не закінчиться жодними перемовинами, а реальним шляхом до її закінчення є виснаження ресурсів сторін, то треба розуміти, що планка для перемовин має бути піднята на найвищий щабель наших вимог. Тобто це і повне звільнення територій, і репарації, і спільне бачення багатьма країнами світу того, як Росія має ставитися до своїх сусідів, і те, що Росія не буде заважати євроатлантичній та європейській інтеграції України – все це має викладатися українськими дипломатами. Ми розуміємо: як власно стартову позицію на перемовинах Росія може запропонувати саме такі вимоги, які в принципі унеможливлять існування української держави в осяжному майбутньому. Поставлять крапку на українській державності та створять об'єктивні умови для приєднання українських земель до РФ.

І ось цьому ми якраз і маємо запобігти. Самі перемовини мають стати перемовинами між двома рівноправними учасниками, кожен з яких має підвищений рівень очікувань від таких перемовин і користується безумовною міжнародною підтримкою. І тут є важливим, коли б ці перемовини не почалися, у 20-ті чи 30-ті роки нашого сторіччя, в Україні продовжувалась зберігатися сильна міжнародна підтримка на відміну від РФ, яка зараз може спиратися виключно на підтримку Китаю, Ірану, Північної Кореї та, можливо, деяких країн Глобального Півдня.

Таким чином позиція міністра закордонних справ України щодо підвищення рівня очікувань від перемовин є абсолютно логічною і збиває планку, з якої виступає президент Росії Володимир Путін, російський міністр закордонних справ Сергій Лавров та інші керівники РФ у власному очікуванні капітуляції України на російських умовах.

Заява українського міністра якраз і демонструє, що ніякої капітуляції не буде, а продовжуватиметься збройний конфлікт, і у Росії не має бути сподівань, що час грає на боці Володимира Путіна та його хворих на шовіністичний вірус співвітчизників, які готові підтримувати свою владу у багаторічній війні з Україною. Чим менше буде таких співвітчизників, тим більше шансів побачити в осяжному майбутньому закінчення війни. Звісно, Саміт миру у Швейцарії має бути ще одним важливим заходом, який наближає це закінчення.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.