Зеленський зробив ставку на ухилянтів і ждунів швидкого миру. Чесний розбір новорічного звернення

Десь миттєво пропав президент війни й вилетів голуб миру. Тож 90% спічу Володимир Олександрович говорив про те, як ми не досягли миру, але страшно боролись за нього в дипломатичній царині.

То була промова для тих, хто хоче їсти канапки зі шпротами й пити своє шампанське — без усвідомлення того, а чи буде змога святкувати якісь свята у своїй державі у повному колі через рік. Президент говорив з аудиторією, яка не хоче заглиблюватись в брудну рутину війни та хоче миру. І той мир має просто постукати у двері, влягтись на дивані і їсти пельмені. 

Таке враження, що за роки повномасштабного вторгнення президент втомився від вимушених розмов з тими, хто на реальний мир працює на межі виснаження. І пройшов по лезу минулих новорічних риторик на кшталт — "Бог забирає наших воїнів", і що "нема різниці як називається вулиця, аби вона була заасфальтована". 

Всім, хто реально каторжно працює на мир — байдуже, хто з ким зустрівся у делегаціях і які нові гарантії без гарантій обіцяє Трамп. Тим паче поки не йде ключова річ про реальний мир — жодних розмов про припинення вогню. 

Так само президент вирішив уникнути чесних розмов про політичну кризу, шалену корупцію Зе-оточення, яке не лише безбожно накрало на війні, а й живе своє краще життя на пляжах Ізраїлю. Ми бачили цих чесних людей у репортажах Міші Ткача — вони вважають, що все зробили правильно і в Україну повертатись не збираються. 

Врешті "бути на один крок попереду, на одну годину швидше, на одне рішення сміливіше" — це й означає брати на себе відповідальність. І для президента вона очевидна — перестати слухати Андрія Єрмака хоч з-за спини на Банковій, хоч із-за паркану Конча-Заспи. Припинити подумки вигравати на виборах у Залужного та Буданова і врешті згадати, що війну для України та нові переговорні плюси для делегації Умерова виграє аж ніяк не улещування ухилянтів, ждунів та секти Анни Алхім, а піхота та БПЛА. 

Читайте також: Умити руки від війни. Що не так із мирним планом Зеленського?

Неголений голуб миру у новій вишиванці наобіцяв легкий мир без зусиль. Він улещує "шлунковий "електорат, якого, скажімо чесно, — набагато більше ніж того, що його реально залучено на війні, — мовляв,  до миру лишилось всього 10%. А от 90% мирних угод уже погоджено — можете розслабитись і жити своє краще життя без крові, поту та сліз. 

Утім Зеленський так і приховав правду, що стоїть за цими 10%. І ні — це не доля Донбасу, яким Путін та Трамп торгують, наче ковбасою. І все для чого? Аби заради збереження обличчя кремлівського карлика здати підконтрольні території Донбасу в обмін на безпекові гарантії, які сильніші за "Будапештський папірець" та "Мінську пастку". Тут же хочеться дорікнути Зеленському — чому творець "Будапешта" Олександр Чалий досі вештається серед власне його дипломатичних радників? А в "Мінськ" руками й ногами вліз Андрій Єрмак — та до того, що почали розмінування і підписування папірців з представниками ОРДЛО. 

Тут же не варто забувати, як весь 2024 рік Зеленський годував народ "двосторонніми безпековими гарантіями", які насправді були радше відпискою західних урядів. А всередині країни мали нищівний ефект для розхолоджування мобілізаційних настроїв і адаптації суспільства до війни на виснаження. 

За воїнів на "нулі" Зеленський запропонував тост. 

Хоча їм точно не потрібна чарчина від тилу, а підтримка, повага та сильне плече. А особливо — увага політичного керівництва, яке в гарячці заробітків та рейтингів до перших виборів на згарищах.

І ні, не можна про майбутнє говорити, що "якщо ми чогось дуже-дуже хочемо, рано чи пізно це стається". Це як про епідемію дівчат із соцмереж, які в новорічну ніч викладали виноградини та червоні стрінги — в надії, що так вони приваблять пристойного чоловіка. 

Президент замість чесної розмови про дуже тяжкий наступний рік, коли Путін рватиме і кидатиме всі сили, бо у власній уяві уже майже дійшов до Харкова та Запоріжжя, пропонує нову порцію заспокійливого. В стилі колишнього найманця Арестовича. 

Читайте також: Звернення Зеленського: Почніть з "А"

Утім реальність така, що Росія мріє контролювати Україну — в ідеалі окупувати її військовим шляхом. За планом Б — повернути політичний контроль. І саме тому у лексиці Путіна зʼявились пропозиції дати право голосування тим власникам українських паспортів, які мешкають на території Російської Федерації. 

Ми опинились в ситуації, коли Трамп та його рідня так засліплені мільярдними заробітками з Росією, що до здорового глузду тяжко добитись медіа, ЦРУ і республіканцям із Конгресу. 

І врешті Європа. Коаліція рішучих так підсіла на голку минулих обіцянок Банкової, що Україна — щит західних урядів, що їхня економіка не квапиться переходити на воєнні рейки. Бо між життям малознайомих українських чоловіків і підняттям комуналки для пересічного виборця типові євробюргери обирають перше. 

Промова президента Зеленського — це розмова не з пасіонаріями, які завжди вигрібають сповна, аби у нас була державність, а українців не вважали пішаками, яких можна скинути з дошки. 

Володимир Зеленський наобіцяв телеглядачам, що якось воно то буде і само розсмокчеться. А все тому, що йому треба йти на вибори й стирати посмак того, що кварталівські шоумени виявились бізнесменами на крові, які зробили все, аби підважити нашу перемогу.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка, головна редакторка сайту espreso.tv

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.