Жахливий кінець чи жах без кінця

У стрічці знову почалися голосіння на кшталт: "Ті, хто за Трампа — ті вузьколобі порохоботи, які хочуть продати Україну".

На жаль, описувати те, чому покладатися на якогось кандидата, — це інфантильна позиція — занадто довго для одного посту. 

Питання не в тому, хто буде краще для України: Гарріс, з продовженням політики Байдена, чи Трамп, зі зміною політики Байдена?

Читайте також: Путін хоче переговорів про Україну без України

Питання в тому, наскільки ми усвідомлюємо власні інтереси та можливості, щоб оцінювати — що саме і як саме можна змінити у підходах членів республіканського і демократичного крила американської політики, щоб розвернути цей зоряно-смугастий авіаносець у той бік, який нам потрібен.

Нам просто хочеться, щоб, незалежно від падишаха, ми залишалися "любімой женой". Цього не буде. Вірніше — цього ніколи й не було. Але, нас переконали у зворотному.

Новини, між якими всього 18 місяців, говорять про політику щодо України набагато більше, аніж будь-які аналізи.

• Трамп перерізав "Північний потік 2", який нещодавно успішно підірваний самими росіянами, тому що йому це було вигідно. Тому що це вигідно для американського LNG та видобувної промисловості.
• Байден відновив "Північний потік 2", тому що це відкрило шлях до кращих відносин з Німеччиною (яка, до речі, с*ати хотіла на українські інтереси). Саме тому, Байден зміг переконати й Шольца в тому, що треба віддати Красикова і наїстися повного відра гі*на за це рішення від законослухняних німців.
• Відновлення NS2 суперечить українським інтересам, і підштовхнуло Путіна до вторгнення.
• Обмін і back channel з Росією — суперечить українським інтересам і запевняє Путіна в тому, що він порішає усі питання з Бернсом за спиною Зеленського.

Читайте також: Трамп не змінив своєї риторики щодо України. Колонка Віталія Портникова

Я послухав розмову Трампа і Маска.

Обидва ці типи вирізняються тим, що відкрито говорять про абсолютну індиферентність до інтересів України. Але, їх об'єднує ще одна фіча — вони цілком і повністю про інтереси. І, доки демократичний президент заламував лікті й говорив у інтерв'ю, що Путін — убивця, а його підлеглі потім пів року за це улещували Кремль, республіканський президент каже — відкривайте гаманці й починайте платити. А, якщо не почнете — то "путіннападе".

Я лише хочу, щоб ми з вами перестали оцінювати персоналії чужих політиків з погляду прихильності. А натомість почали наголошувати на своїх інтересах і на тому, як бити по руках тих іноземних політиків, які порушують ці інтереси.

Зараз, виходячи з фактів, я бачу, що Джо Байден вчиняв антиукраїнські кроки до повномасштабного вторгнення.

А обмін політзеків на вбивць і спецуру без участі України — таке саме порушення інтересів України, як і відновлення NS2.

Це не робить когось гіршим для нас, а когось кращим.

Це дає нам інструменти для аналізу — що є пріоритетом для України?

* Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Дмитро Золотухін, ексзаступник міністра інформаційної політики України, експерт з питань інформаційних воєн та конкурентної розвідки.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.