Злочини проти військових: чому не реагує президент?
Це скирдування електорату, а не збереження держави
Те, що сталося в Кременчуці і в Одесі — це напади на військових, це злочини, а не "сталася стрілянина", не "бійка", не "сутичка", не "двіж" (так, уявіть!) і не ще щось, що собі дозволяють люди писати в заголовках.
Як і Космач, Ворохта, Пирятин, Сарни й усе решта.
Тим більше не "народне повстання" - не уявляю, як люди та медіа, яких я шаную (чи шанувала? - вже і не знаю) можуть таке написати.
Читайте також: Напади на ТЦК: не забуваємо, хто у нас справжній ворог
Але заголовки — лише симптом. Симптом того, що аудиторія ковтне.
Я хочу нагадати, що ні на першу таку ситуацію (згаданий Космач, 2 роки тому), ні досі на напади на військовослужбовців не реагує президент — і як Верховний головком, і як президент країни, що перебуває передовсім у війні. А не у виборах.
Це головна реакція, головна відповідальність.
Її немає.
І дуже симптоматично, що депутат Бужанський ("Слуга", звісно) вивалив текст про "11 років мовного апартеїду" в Україні.
Це все речі одного порядку.
Однієї причини.
Скирдування електорату. А не збереження держави.
Про авторку. Тетяна Трощинська, журналістка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе