Звідки беруться українські "с*ачі"?
Одна з найбільш вдалих російських ІПСО – брехня про українські "с*ачі"*
Обговорення українським громадянським суспільством проблем держави подається не як дискусія, а як "с*ачі" та неспроможність українців керувати своїм життям. На противагу, російська традиція, що не передбачає "с*ачів", подається як ознака сили держави та мудрості російського народу. Те, що на Росії просто неможливі ніякі "с*ачі" та обговорення, бо московський цар та його бояри все вирішують одноосібно, хейтери "українських "с*ачів" сором'язливо замовчують.
Чому російська ІПСО про "їб*шить своїх" така популярна в Україні? Все максимально просто: бо меншовартість українців – це державна політика окупантів, яку вони насаджували сотнями років. І ці сотні років негативного досвіду не минули дарма.
Сформувалася ціла плеяда українчиків, які щебечуть мовою окупанта навіть після 22 року і пасуться на російських новинних ресурсах та транслюють сюди їхню пропаганду.
Ці українчики, в повній відповідності до насадженого окупантами почуття меншовартості, інколи сварять Медузу чи Дождь і тягають їхні скріни з коментами "Який крінж!". Але вперто продовжують читати новини російською на російських ресурсах. Бо, на їхню думку, справжня журналістика може бути не в Києві, а в Москві.
Читайте також: Віра — це і є шлях
Коли такі персонажі говорять щось на кшалт "Їб*шити своїх", вони відверто брешуть. Бо коли у міністра Рєзнікова купують для армії яйця по 17, то цей міністр може бути чий завгодно: Льовочкіна, Суркіса, Єрмака – але він точно не наш. І їб*шити його, це точно не їб*шити своїх. Бо він не свій.
Також не свій міністр Умєров, який забрав у прозорих закупників з АОЗ 23 мільярди гривень, щоб купити за завищеними цінами снаряди у польської фірми-прокладки. І він не свій не тому, що він кримський татарин, а тому, що не можна так розпоряджатися коштами, яких і так катастрофічно бракує. Не можна забирати в армії снаряди, виконуючи розпорядження зверху, щоб хтось вкрав чергові мільярди. І коли міністра Умєрова їб*шать, це не своїх. Бо він не наш.
Не наші йоб*ні прокурори-інваліди, яких із понад 500 рил звільнили аж 5. І ті відновляться через суд ще й компенсацію за прогули отримають. Не наша Генеральна прокуратура, яка дивиться крізь пальці на ці вибрики своїх вс*атих синів.
Не наші депутати, що створили коаліцію з представниками Путіна з ОПЗЖ в українській Верховній Раді. Вони путінські, російські, єрмаковські, бойківські – які завгодно, тільки не наші. Їб*шити цих потвор не тільки можна, а треба! І це ніяким чином не буде їб*шити своїх, бо вони ні разу не свої. Вони чужі.
Читайте також: Жодних "але". Зеленський не має йти на другий термін
В сухому залишку, "с*ачі" між своїми переважно стосуються таких тем, як з квасолею варити борщ, чи без, і чим бризкати жука. Всі інші, політичні теми, які обговорюють українці дуже рідко бувають "с*ачами" між своїми. Переважно, це "с*ачі" між нами, войовничою меншістю, яка за правду, незалежність, свободу і ними – корупціонерами, проклятими баригами, що наживаються на солдатській крові, манкуртами без роду і племені, які моляться на свій гаманець і яким абсолютно по барабану, виживе наша країна чи ні, і яка буде ціна в життях.
Дуже прошу всіх, хто має хоч крихту критичного мислення, не повторювати російські ІПСО про українців, як роз'єднаний народ. Це фактична неправда. Майдани, окупація Криму і Донбасу, велика війна неодноразово спростували брехні московитів і корисних ідіотів про "с*ачі". Не було ніяких "с*ачів" у вирішальні моменти. "С*ачі" з'явилися тільки тоді, коли політики замість опору ворогу, почали займатися виборами. І якщо ви не знали, звідки беруться "українські "с*ачі", то вони тільки з двох місць: з передвиборчих штабів і з російського ІПСО. Правда, цікавий збіг?
*Публікується зі збереженням стилю автора
Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе