Зволікання з деімперіалізацією стимулює "вату"

Головною точкою докладання зусиль обрано Одесу, яка для Росії є однією з ключових стратегічних цілей в Україні. 

Понад сто діячів з різних країн світу звернулися з листом до керівництва ЮНЕСКО, в якому вимагають не більше не менше як припинити деколонізацію Одеси до кінця війни. Звернення оперативно опублікували деякі західні медіа, зокрема італійські Il Foglio та Corriere della Sera. 

У публічному просторі воно, звичайно, подається як думка діячів культури, пов’язаних з Одесою. Про зв’язок з російськими спецслужбами й те, що звернення сповнене російських наративів жоден з підписантів, звичайно, не заявляє.

Деколонізація для авторів звернення є "новою загрозою", а символи російської імперської політики – "невіддільною частиною архітектурного ансамблю Одеси". Перейменування вулиць, названих на честь співців російського імперіалізму на чолі з Пушкіним, чи діячів комуністичного режиму на кшталт Бабеля стурбовані захисники маркерів "русского міра" називають "програмою знищення" і "культурними чистками", маніпулятивно порівнюючи нашу деколонізацію з діями диктаторських режимів Сирії чи Іраку. 

Читайте також: Деколонізація. Чому дії вертикалі Банкової викликали обурення і де межі повноважень військових адміністрацій та місцевої влади?

Простіше кажучи, підписанти слідом за мером Одеси Трухановим, відомим багаторічною проросійською діяльністю, включилися у просування російських меседжів, мета яких – зберегти домінування символів "русского міра" в публічному просторі головного міста українського півдня і водночас дискредитувати українську державу та її боротьбу за незалежність від Москви. 

Не так масштабно, але з аналогічною метою і такими ж російськими наративами виступив і Музей історії полтавської битви. На публічній фейсбук-сторінці музею (державного заповідника, між іншим) опубліковано текст із закликом залишити в центрі Полтави символи російської імперської політики, які оспівують "подвиги" російських окупантів і встановлені імперією на честь однієї з найбільших катастроф в українській історії – перемоги Петра I над шведами й українцями в 1709 році. 

Читайте також: Чому Захід боїться деколонізації РФ

Членів гуманітарного комітету парламенту і представників Українського інституту національної пам’яті, які на нещодавньому виїзному засіданні комітету в Полтаві наголошували на необхідності виконувати закон, автори цього тексту маніпулятивно порівнюють із російськими більшовиками. При цьому підкреслюють, що більшовики були кращими та, вочевидь для більшої переконливості, захоплено описують, як німецькі солдати та офіцери під час нацистської окупації Полтави фотографувалися біля імперського монумента в центрі міста. 

При цьому автори обох текстів – як про Одесу, так і про Полтаву – подають ситуацію так, ніби всі символи російської імперської політики хочуть просто зруйнувати. Хоча чудово знають, що йдеться про перенесення тих пам’ятників, які справді є витворами мистецтва, з центральних майданів і вулиць у музейний простір. У тому числі у спеціально створену експозицію просто неба у тому ж музеї історії Полтавської битви. 

Якщо зволікання з виконанням деколонізаційного законодавства в окремих містах, зокрема в Одесі й Полтаві, триватиме й надалі, Росія дедалі більше використовуватиме цю ситуацію, залучаючи для інформаційної війни проти України як свою пряму агентуру, так і тих, хто бездумно повторює тези російської пропаганди.

Джерело

Про автора. Володимир В'ятрович, історик, народний депутат України.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.