Деколонізація. Чому дії вертикалі Банкової викликали обурення і де межі повноважень військових адміністрацій та місцевої влади?
В Україні триває процес деколонізації – змінюють назви населених пунктів та вулиць, які пов’язані з країною-агресоркою
Деякі мери та ради чинять саботаж. І це не лише на сході чи півдні держави. Тут далеко ходити не треба. Один із саботажників – мер Броварів Ігор Сапожко.
Тому Верховна Рада ще торік прийняла закон: якщо місцева влада не встигає перейменувати вулиці до квітня цього року – ініціатива переходить до військових адміністрацій. Це антисаботажний механізм. Військові адміністрації мали перейменувати вулиці до кінця липня. Це "одноразові" повноваження, які отримали військові адміністрації для перейменування вулиць і які є природними саме для місцевого самоврядування.
Але і після дій військових адміністрацій, саботажники почали бунтувати. Так, мер Геннадій Труханов сказав, що перейменування, які зробила військова адміністрація, "обнулили" місто. У своєму зверненні Труханов звернув увагу на неприйнятність рішень про перейменування вулиці Пушкінської та демонтажу пам’ятника Пушкіну. У Києві для розуміння пам’ятник Пушкіну знесли рік тому.
Фото: Facebook Катерина Пєшко
Читайте також: Перейменування вулиць – це про пам'ять і просвітництво
Але тут треба зауважити, що у місцевому самоврядуванні є свідомі мери та депутати, і їх багато, які підтримують деколонізацію. Вони як ніхто розуміють, наскільки важливо, щоб мешканці прийняли нові назви вулиць і вони були доречними.
Деякі перейменування низки військових адміністрацій викликали публічний спротив і мешканців громад, і представників місцевого самоврядування. Так, мер Дніпра Борис Філатов констатував, що через останні перейменування почалися "с*ачі" і під час перейменування вулиць поміняли "шило на мило". І наголосив, як важливо залучати громадян.
Дійсно, петиції, які стосуються перейменування у громадах дуже популярні. Так, у Києві торік вони посіли третє місце.
Читайте також: "Провулок Привітний" - це символічне роззброєння
Коли громадяни залучені до процесу, тоді у російської пропаганди менше шансів створити потрібну їм картинку.
Деколонізація має великі успіхи й у цьому процесі багато що зроблено. Але дискусія, яка виникла між місцевою владою та обласними військовими адміністраціями, може мати продовження на базі профільних комітетів Верховної Ради. Саме вони можуть стати майданчиком для обговорення і розв'язання проблемних питань, які виникли під час деколонізації. Не менш важлива тут позиція Українського інституту національної пам’яті, який координує дерусифікацію в Україні.
Спеціально для Еспресо
Про авторку. Олена Сокотюк, виконавча директорка громадської ініціативи "Голка"
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе