Польські перевізники блокують кордон: причини та можливі рішення

Еспресо розповідає про вимоги, причини страйку та варіанти розв'язання проблеми з пошуком консенсусу.

Про що у статті:

• Що відбувається
• Які вимоги та причини страйку
• Як довго може тривати блокування
• Які можливі варіанти розв'язання проблеми

Що відбувається

Про плани поляків щодо страйку стало відомо наприкінці жовтня. Спочатку блокування хотіли розпочати 3 листопада і попередньо охопити лише один пункт пропуску, проте їхнє бачення свого протесту змінилося. 

Тому вже у понеділок, 6 листопада, після 13:00 (14:00 за київським часом) перевізники почали поступово блокувати рух вантажного транспорту в напрямку трьох пунктів пропуску – "Ягодин - Дорогуськ", "Краківець - Корчова" та "Рава-Руська - Гребенне". Блокують лише вантажівки, тим часом приватні автівки можуть їхати. За своїм рішенням страйкарі пропускають по одному вантажному автомобілю на годину, а також автомобілі з вантажами безпекового й гуманітарного характеру й ті, які перевозять тварин чи продукти, що швидко псуються.

Які вимоги та причини страйку

Протестувальники висунули низку вимог, задоволення яких дасть їм змогу припинити блокування повноцінного руху на кордоні та повернутись до звичного робочого графіку.

Вимоги

• Повернути для українських перевізників практику дозволів, які були скасовані в рамках підписаної угоди з ЄС про лібералізацію автомобільних перевезень.
• Посилити для будь-яких іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ.
• Окрему чергу в е-черзі для автівок на номерах країн ЄС.
• Окрему чергу на всіх кордонах для порожніх польських фур.
• Отримати доступ до системи "Шлях". 

Тим часом у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомили, що офіційних вимог від польських перевізників не було передано жодному представнику української сторони.

Як зазначив у коментарі Еспресо директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк, на його думку, причина страйку передовсім економічна.

"Це конфлікт бізнес-інтересів, власне, його потрібно вирішувати аргументовано, з цифрою, шукати спільні можливості для роботи і поляків, і українських перевізників, виходити на якийсь компромісний варіант", – пояснює Сергій Вовк.

Натомість віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП) Володимир Балін вважає, що тут все ж присутня і політична складова. Він також наголошує, що міністерство інфраструктури Польщі не підтримує страйк.

"За нашою інформацією, вони звертались усно і письмово до страйкарів, щоб вони цього не робили", – каже Володимир Балін.

Що ж до причин страйку, то віцепрезидент Асоціації говорить про те, що це вже може йтися про боротьбу за ринок Україна – Польща, який розвиватиметься після перемоги.

"Це 100% політика, на мою думку, по-перше. По-друге, якщо говорити про тактику і стратегію, то це стратегічний шлях для того, щоби вже сьогодні боротись за ринок Україна - Польща, – висловлює свій погляд він і додає: – Скажімо так, якщо на Корчові страйкують перевізники з Любліна й Білої Підляски, то про що мова? За нашою інформацією, там немає місцевих перевізників. Тобто місцеві перевізники так само, як і наші страждають".

Як довго може тривати блокування

Попередньо протестувальники подали заяву на доволі тривалий процес страйку – офіційно протест зареєстрований в місцевих органах влади до січня 2024 року. Проте його реальна тривалість залежатиме від кроків, на які йтимуть обидві сторони. Йдеться і про українську позицію, і про готовність приймати рішення, і аналогічно про учасників блокування. Наразі робота над розв'язанням проблеми триває.

"Наша позиція однозначна: блокування кордону шкодить інтересам обох країн і створює ризики для функціонування ініціативи "Шляхи солідарності". Перебуваємо у постійній комунікації з нашим посольством у Польщі, міністерством інфраструктури Польщі, Єврокомісією та українськими перевізниками й прикордонними службами, щоб вирішити ситуацію", – заявляють у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Які можливі варіанти розв'язання проблеми

На думку експертів, для розв'язання проблеми потрібні переговори на різних рівнях і чітка комунікація. За словами Сергія Вовка, у жодному випадку не варто думати, що проблема якимось чином розсмокчеться сама. Ситуація потребує пошуку компромісів щодо озвучених запитів.

"Безумовно, говорити про повернення до системи електронних дозволів, яка працювала раніше, я думаю, це абсолютно непродуктивно. По-перше, тому що ця система, м'яко кажучи, була неідеальною. Дуже часто була джерелом корупції, а часто й можливістю польської сторони, скажімо так, регламентувати доступ українських водіїв на свій ринок. А ми говоримо про те, що ми рухаємося в Європу і в нас буде один ринок перевезень, тому повертатися до дозволів, я думаю, нереально", – переконаний він.

Разом із тим щодо інших пунктів питання можна обговорювати. Сергій Вовк пояснює, що консенсус цілком можливий, оскільки як в цілому Польща зацікавлена в роботі на українському ринку і з українським вантажопотоком, так і польські автоперевізники зацікавлені в роботі й у прозорій співпраці з українськими водіями.

Що ж до вимоги надати доступ до системи "Шлях", то віцепрезидент АсМАП зазначив у коментарі Еспресо, що їхня спільнота виступає категорично проти такого рішення, адже це може негативно вплинути на роботу української сторони. Проте він підкреслює, що робота над розв'язанням проблеми триває.

"Міністерство над цим працює, ми зі свого боку намагаємося працювати. Я думаю, що ми зараз будемо спілкуватися з керівниками великих асоціацій - і балтійських, і польських. Ми вимушені будемо ставити питання перед нашою владою, аби відкликати наших водіїв. Оскільки вони нам ультиматуми, то й ми будемо. А в них майже весь перевізний бізнес побудований на водіях-українцях. За різними джерелами, це десь від 117 тисяч до 183 тисяч українських", –  зазначає Володимир Балін.

Тим часом народна депутатка України Юлія Клименко розповіла в етері Еспресо, що Верховна Рада України підготувала звернення до своїх колег у Польщі.

"Це польський страйк на польській території, українська держава тут побічно постраждала. Це треба було вирішувати заздалегідь, насправді всі знали про цей страйк, всі розуміли, що це буде, і треба було робити превентивні переговори, треба було сідати з польським урядом і починати переговори, яким чином можна розв'язати цю проблему", - вважає народна депутатка України.

Юлія Клименко підсумовує, що основну роль у розв'язанні спірних питань має відіграти виконавча влада, Кабінет Міністрів.

Віцеголова Ради Польсько-української господарчої палати та голова торгово-промислової палати Львівщини Дмитро Афтанас переконаний, що український уряд має діяти більш ініціативно у вирішенні цієї проблеми. 

"Безсумнівно, блокування кордоні негативно позначається на економіці – українські підприємства втрачатимуть, і втрачатимуть солідно. Тут у першу чергу наш уряд має діяти більш ініціативно і розв'язувати питання шляхом переговорів, домовленостей. Самі перевізники між собою навряд чи можуть щось вирішувати, – каже Дмитро Афтанас. – Гадаю, що впливатиме також Європейська Комісія. Бо Польща як член Європейського Союзу мусить дослуховуватись до рішень, які ухвалює Євросоюз. І тут також нашому уряду треба активніше працювати. Наразі можемо тільки пожаліти, що наші друзі, наші сусіди вирішують питання через страйки".

Водночас він вважає, що виконати усі вимоги польських перевізників нереально.